Корупція стала головною проблемою для українців: що найбільше хвилює суспільство восени 2026 року

Корупція у владі стала проблемою, яка найбільше турбує українців, свідчать результати нового опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Водночас теми війни залишаються серед ключових суспільних тривог: понад половина опитаних назвали масовані ракетно-дронові удари або ситуацію на фронті.

Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив результати всеукраїнського опитування, проведеного 12–21 вересня 2026 року. Дослідження стосувалося того, що найбільше хвилює українців, а також сприйняття проблеми корупції та відповідальності керівництва держави за корупційні дії його оточення.

Опитування проводилося в межах дослідження «Омнібус». Загалом соціологи опитали 1002 повнолітніх громадян України методом телефонних інтерв’ю. До вибірки увійшли мешканці підконтрольної уряду території України. Водночас дослідження не охоплювало громадян, які після 24 лютого 2022 року виїхали за кордон, а також жителів територій, які тимчасово не контролюються українською владою.

Що найбільше хвилює українців

Респондентам запропонували 12 варіантів проблем і дозволили обрати до трьох відповідей.

На першому місці опинилася корупція у владі — її назвали 50% опитаних.

Другу позицію за частотою відповідей посіли масовані ракетно-дронові удари — 40%.

Також серед головних проблем українці називали:

• непрофесіоналізм та некомпетентність влади — 30%;
• низький рівень зарплат, пенсій та інших соціальних виплат — 28%;
• діяльність ТЦК — 24%;
• зростання цін — 23%;
• ситуацію на фронті — 21%.

Таким чином, суспільні настрої восени 2026 року формуються одночасно кількома великими групами проблем — війною та безпекою, функціонуванням державної влади, економічним становищем і мобілізаційними питаннями.

Водночас КМІС звертає увагу на ширший підхід до групування відповідей. Якщо об’єднати тих, хто назвав масовані ракетно-дронові удари та/або ситуацію на фронті, таких респондентів буде 53%. Тобто проблеми, безпосередньо пов’язані з війною, залишаються надзвичайно значущими для суспільства.

Якщо ж об’єднати відповіді про корупцію у владі та некомпетентність влади, відповідний показник становить 64%. За такого підходу фактор незадоволеності діяльністю влади називали частіше, ніж сукупний фактор війни.

72% вважають, що рівень корупції зріс

Окремий блок дослідження стосувався того, як українці оцінюють зміну рівня корупції від початку повномасштабного вторгнення.

72% опитаних заявили, що рівень корупції в Україні за цей період зріс.

Лише 6% вважають, що він зменшився. Решта або не бачать змін, або не змогли визначитися з відповіддю.

Ці результати відображають саме суспільне сприйняття ситуації. Вони не є прямим вимірюванням фактичної кількості корупційних правопорушень чи їхньої динаміки.

Це важливе розмежування, оскільки на оцінки громадян можуть впливати резонансні кримінальні провадження, журналістські розслідування, повідомлення державних антикорупційних органів та загальний інформаційний фон.

Сам КМІС у коментарі до результатів наголошує, що громадяни можуть робити висновки про ситуацію з корупцією, зокрема, на основі інформації в медіа та соціальних мережах. Водночас соціологи зазначають, що гучні справи можуть свідчити як про проблеми, так і про активність правоохоронних та антикорупційних інституцій.

Більшість покладає на Зеленського відповідальність за корупцію його оточення

Ще одне запитання стосувалося політичної відповідальності президента Володимира Зеленського за корупційні дії його оточення.

72% респондентів відповіли, що президент несе таку особисту відповідальність.

25% вважають, що він не несе відповідальності.

Водночас КМІС окремо застерігає від буквального трактування поняття «особиста відповідальність». За поясненням соціологів, у контексті цього питання йдеться передусім про політичну відповідальність, а не про твердження щодо особистої причетності президента до корупційних правопорушень.

Це розмежування важливе для інтерпретації результату: відповідь респондента на питання про відповідальність не означає автоматичного твердження про вчинення президентом корупційного злочину.

Як відповіді пов’язані з довірою до президента

КМІС також проаналізував результати залежно від рівня довіри до Володимира Зеленського.

Серед тих, хто повністю довіряє президенту, переважна більшість не вважає його відповідальним за корупційні дії оточення, однак частина респондентів усе ж або вважає його відповідальним, або не визначилася.

Серед тих, хто скоріше довіряє, також переважає відповідь про відсутність відповідальності.

Натомість серед громадян, які скоріше не довіряють президенту, 57% вважають його відповідальним, хоча значна частина цієї групи або не визначилася, або відповіла, що він не несе відповідальності.

Найвиразніша картина спостерігається серед тих, хто зовсім не довіряє президенту: 85% у цій групі вважають його відповідальним за корупційні дії оточення.

Отже, ставлення до відповідальності президента в цьому питанні помітно пов’язане з рівнем довіри до нього, хоча навіть усередині окремих груп немає абсолютної одностайності.

Корупція та війна: результати залежать від формулювання питання

У КМІС також порівняли нинішні результати з попередніми дослідженнями.

У квітні 2026 року українців запитували, що вони вважають більшою загрозою для країни — російське вторгнення чи корупцію у владі. Тоді 54% обрали корупцію, а 39% — російське вторгнення.

Водночас результати іншого дослідження, проведеного раніше цього року, продемонстрували іншу картину. Коли респондентам ставили відкрите питання про найбільший виклик для України без попереднього списку відповідей, 65% називали війну та пов’язані з нею виклики, тоді як корупцію згадували 29%.

КМІС пояснює цю різницю, зокрема, особливостями формулювання запитань. Коли людині пропонують конкретний перелік проблем і безпосередньо називають корупцію, ця тема може отримувати більше відповідей. У відкритому запитанні респонденти частіше самостійно називають війну як найбільший виклик.

Таким чином, цифри різних опитувань не варто механічно порівнювати без урахування того, як саме було сформульоване питання та які варіанти відповіді отримував респондент.

Що стоїть за суспільним запитом

Результати вересневого дослідження показують, що для українців восени 2026 року питання функціонування держави залишається не менш важливим за низку безпекових та економічних проблем.

З одного боку, війна продовжує безпосередньо впливати на повсякденне життя. 40% респондентів назвали серед головних проблем масовані ракетно-дронові удари, а ще 21% — ситуацію на фронті. У сукупності 53% обрали один або обидва ці варіанти.

З іншого боку, значна частина суспільного запиту стосується того, як працює сама держава. Корупцію у владі назвали 50%, а некомпетентність влади — 30%. Серед важливих проблем також фігурують діяльність ТЦК, економічні труднощі та низькі соціальні виплати.

Тобто опитування фіксує не одну домінуючу проблему, а цілий комплекс взаємопов’язаних викликів — від безпеки та війни до економічного становища й довіри до державних інституцій.

Як проводилося дослідження

Опитування КМІС проводилося 12–21 вересня 2026 року методом телефонних інтерв’ю CATI. Соціологи опитали 1002 дорослих громадян України на території, контрольованій урядом України.

Вибірка формувалася на основі випадкової генерації мобільних номерів із подальшим статистичним зважуванням. Жителів тимчасово окупованих територій до дослідження не включали. Також опитування не проводили серед громадян, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення.

КМІС зазначає, що за звичайних умов статистична похибка такої вибірки з імовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,3 не перевищувала б 4,1% для показників, близьких до 50%. Водночас в умовах війни до формальної похибки додаються можливі систематичні відхилення, пов’язані з умовами проведення дослідження.

КМІС оцінює отримані результати як такі, що зберігають високу репрезентативність для аналізу суспільних настроїв населення в межах визначеної дослідженням сукупності.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!