У Франківську знову шукають "онуків" для стареньких з геріатричного пансіонату
У жовтні 2018 року для стареньких людей з пансіонату почали шукати "названих онуків", людей, які можуть регулярно їх відвідувати.
За цей час багато стареньких знайшли собі "онуків" ,які їх відвідують, спілкуються. Втім, є ще бабусі та дідусі, які досі не мають кого виглядати.
Тож ініціаторка ідеї вирішила, публікувати історії стареньких з Альбому групи STAY Івано-Франківськ в кого ще нема "Онуків"...
"Якщо ваше серце підказує, що ви готові бути "Онуком/ю" і маєте 2 години часу в тиждень - коментуйте під фото", закликає Ілона Мурзова.
Павлина Худицька
Павлині 75 років, народилася вона 8 листопада.
Жінка родом із Тлумацького району, село Долина. Працювала у колгоспі, перенесла дві важкі операції, після першої - у Павлини відмовила нирка, медикам довелося її видаляти.
У геріатричному пансіонаті жінка живе уже другий рік. Каже, що у селі, біля її хати немає води. І до магазинів йти далеко.
“У мене всі родичі повмирали молодими, вже біля 35 років їх немає. І чоловік теж помер. Донька двоюрідної сестри хворіє, то присилає сусідську дівчину, аби навідала мене - на Великдень, на Петра, на Покрови... Хто ще буде мене навідувати? Якби хтось був, я була б рада тому, дуже хотіла б. Але аби нічого не приносили, бо як то, аби свої гроші хтось та й на мене тратив… Я, коли отримаю пенсію, то куплю ковбаси, сардельок…”, - розповідає Павлина.
Вона не любить солодощі, чи фрукти, але дуже полюбляє звичайний сірий хліб і щось м'ясне.
А ще Павлина Максимівна не може всидіти на місці, вона постійно допомагає людям: подасть води, допоможе сісти на візок, переодягнутися, піде в аптеку по ліки.
“Хто мене кличе, я всім допомагаю, тішуся, що можу щось робити для інших і мені від цього добре”, - каже вона.
До теми: Онуки на годину: Як на Франківщині рятують від самотності літніх людей
У Франківську "онуки" зустрілись із мешканцями геріатричного пансіонату
