Прикарпатців закликають добре подумати перед тим, як покидати дітей заради заробітків


Серед «підопічних» працівників ювенальної превенції можна виділити специфічну категорію неповнолітніх – дітей трудових мігрантів. Вони не підпадають під обов’язковий контроль правоохоронців і навіть офіційних даних про їх кількість в Україні не існує.

Разом з тим, мова може йти про сотні тисяч дітей з заробітчанських сімей.
Зрозуміло, що у переважній більшості випадків батьки вирушають на роботу за кордон, як мовиться, не від доброго життя. Але, на жаль, їх добрі наміри забезпечити дітям достойну освіту та майбутнє не гарантують лише позитивний результат.

З одного боку, діти не завжди цінують такі жертви своїх батьків, сприймаючи їх як безвідмовні банкомати. Крім того, матеріально добре забезпеченим неповнолітнім часто бракує мотивації щось здобувати самостійно, вони задовольняються накопиченим тяжкою працею їхніх батьків.

Понад те, доволі часто батьки, виїжджаючи за кордон на заробітки на тривалий час, залишають своїх дітей під опіку дідусям чи бабусям, а часом й взагалі «на сусідів». Не завжди ці «довірені» люди можуть впоратися з доглядом за дітьми і як наслідок з часом певна частина їх стає практично безконтрольними. Такі неповнолітні частіше стають правопорушниками або ж навпаки – самі потерпають від вчинення протиправних дій, дуже швидко набувають згубних звичок. Виправити ситуацію буває непросто навіть після повернення батьків, бо за час тривалої розлуки вони можуть втратити навики порозуміння, а то й взагалі стають чужими людьми.

Тому працівники поліції радять батькам перед виїздом на заробітки за кордон добре проаналізувати і зважити усі ймовірні ризики тривалого розриву родини. Є чимало прикладів, коли піклуючись про матеріальні блага для дітей, батьки недооцінювали важливість їх морально-психологічного комфорту. Саме це стало причиною не однієї родинної трагедії, яка виросла з відчуття дитини непотрібної і покинутої батьками.