Калушанин Іван Філіпович через Майдан покинув високооплачувану роботу


Іван Філіпович — хлопець, який дивом вижив після поранення снайпера. Куля поцілила у скроню і вилетіла із шиї. Буквально міліметр у бік — і це могло коштувати хлопцеві життя. Але Бог уберіг — може, тому, що Іван Майданом жив, і через революцію, фактично, покинув роботу. Хлопця виховував сам батько, оскільки мама померла, коли Іван був дитиною. «Вікнам» батько Іван Філіповича із гордістю повідомив: виховував сина як патріота. Батько із сином разом їздили на Майдан. Тепер — Микола Філіпович вируши

20 лютого на Майдані снайпер тяжко поранив 27-річного Івана Філіповича з Верхні. Куля поцілила у скроню, а вийшла — через шию. По дорозі до лікарні Іван Філіпович спромігся самими очима сказати друзям, щоб ті нічого не говорили батькові.

— Івана та його старшу сестру Оксану батько виховував сам. Мати трагічно загинула, коли вони ще були малими, — розповідає односельчанин Назар Волощак. 

Хлопці кілька разів на Майдан їздили разом. Іван Філіпович уперше до Києва поїхав на початку грудня минулого року — після того, як «Беркут» по-звірячому побив студентів. Пробув — тиждень. Після того на Майдан — зачастив.

— Було, що і по два тижні там жив, — розповідає Назар Волощак. — Іван входив до калуської сотні. Разом ми робили захист для майданівців, адже постійно ширилися чутки про можливі зачистки Майдану. Захист робили із карематів, дерев’яних брусків, пластикових пляшок, скотчу.

Від постійного емоційного та фізичного виснаження охоронці Майдану валилися з ніг. Назар Волощак пригадує кумедний випадок: щоб якось відволіктись, одного разу вирішили сходити у кіно. У кінотеатрі якраз «крутили» «Голодні ігри-2». Фільм був нудний, але настрій в усіх піднявся, коли приблизно за півгодини до закінчення на увесь зал рознісся храп: Іван у кінотеатрі заснув.

22 січня, коли на Майдані вбили Сергія Нігояна, Іван Філіпович був серед тих 150-ти сміливців, котрі захищали Український дім. Хлопці із дерев’яними щитами протистояли силовикам «Беркуту», які були у повному спорядженні. Тоді Іван Філіпович прожив на Майдані два тижні. Додому приїхав лише після того, як підхопив двобічне запалення легень. Проте, навіть хворий, Іван не сидів удома: ходив на чергування до військової частини у Калуші, їздив із Автомайданом у рейди.

— 20 лютого, близько 10 години ранку, ми з Іваном стояли біля калуської палатки. Почався штурм, і ми підійшли до сцени. Там узяли шини та понесли їх до Жовтневого палацу, — відтворює події тижневої давності Віталій Гошовський. — Віддали шини й оглянулися навколо. Побачили, що «падають» люди. Витягли одного пораненого, другого. Підійшли до моста, що на вул. Інститутській. Іван був зі щитом, я стояв позаду нього. І раптом він упав на мене. Куля «прошила» скроню та «вийшла» із шиї. Уже потім, проаналізувавши, зробив висновок, що стріляли — із Жовтневого палацу. 

Віталій каже: було багато крові. Хлопець перетиснув рану, підбігли медики. Івана Філіповича перенесли до Головпоштампу, надали першу медичну допомогу, а потім — транспортували до Жовтневої лікарні. 

— Коли їхали до лікарні, Іван був при свідомості, — розповідає Віталій Гошовський. —

У той момент до нього зателефонував батько, але Іван самими очима спромігся показати, щоб батькові — нічого не казали.

Додому друзі зателефонували лише тоді, коли віддали Івана під опіку медиків. Віталій Гошовський запевняє: страху — вже нема. Лише дуже страшно було приїхати до Іванового батька.


ТРИ ОПЕРАЦІЇ ЗА ТИЖДЕНЬ

Друзі говорять про Івана Філіповича як про активну по житті людину.

— Організатор, компанійській, дуже любить гори і футбол. Футбол — особливо, — розповідає Назар Волощак. — Ми навіть їздили на матчі до Львова та Києва.

Через Майдан Іван Філіпович практично покинув високооплачувану роботу — працював будівельником у підрядній організації ТзОВ «Даноша».

— З цілого села, мабуть, немає такої людини, яка б віддала Майдану більше часу, — каже Назар Волощак.

— Він у мене вихований у патріотичному дусі, — каже «Вікнам» батько Івана, сільський голова Верхні Микола Філіпович. — Я сам — патріот, «рухівець», їздив із сином двічі на Майдан.

Цього тижня Микола Філіпович поїхав до сина у Польщу. Саме туди — у польську лікарню, Івана привезли з Києва. У столиці зробили дві операції — на щастя, успішні. Життю хлопця нічого не загрожує, проте, нині він не говорить. Куля розтрощила щелепу, пошкодила язик та ніс. У Польщі хлопця прооперують втретє. І, можливо, — не востаннє.

Калушани вже розпочали збір коштів, щоб допомогти пораненому на Майдані Івану Філіповичу. За словами батька, коштами збиралися односельчани. А луганські медики телефоном повідомили, що готові провести безкоштовну пластичну операцію.

Усі, хто хоче допомогти Івану Філіповичу, може перераховувати гроші на картку Приватбанку: 5168 7572 4217 4755.

Контактний номер телефону батька: (066) 898-09-52 — Микола Філіпович.