Заткнімо вуха на спів сирен з Москви


"З Сочі Янукович повернувся в п'ятницю увечері (7 лютого). Був злий і не хотів розмовляти із співпрацівниками. А мав залишитися ще на суботу, щоб зустрітися з Путіним. Той всього лише потиснув йому руку, коли вітався з іншими гостями церемонії відкриття ігор. І відвернувся, коли Янукович підійшов, щоб домовитися на окрему зустріч. Януковича посаджено в останньому ряді почесної ложі, жоден з гостей не сів біля нього" - повідомляє добре поінформоване українське джерело.

Для Януковича розмова з Путіним мала фундаментальне значення. Євромайдан в Києві триває і ростуть його ряди самооборони, які сьогодні налічують 12 тис. людей. Для їх пацифікації Янукович мусив би застосувати війська і застосувати репресії неймовірного масштаб.

А до того ж погіршується економічний стан. Ослабла гривня, тануть валютні резерви. Агентства знизили рейтинг України до "сміттєвого" рівня. Два тижні тому Росія нагадала, що український борг за газ виносить понад 3 млрд. доларів і що, незважаючи на отримання кредиту від Москви і зниження ціни за сировину, Київ не платить за зобов'язаннями. Ані старих, ані нових.

Тому перед інавгурацією олімпіади речник Путіна сказав, що його зустріч шефа з Януковичем відбудеться "при нагоді". Російське ж міністерство фінансів оголосило, що наступний транш обіцяних 15 млрд. доларів російського кредиту для Києва буде запущено, коли українці врегулюють борги за газ. У цій ситуації Янукович старався показати, що прикручує в Україні гайки. І коли одержить гроші, то зробить порядок з Майданом.

Розмови з опозицією не принесли ефекту, знову почались арешти. Тим, які вже сидять в тюрмі, загострено обвинувачення про "участь в організованих акціях порушення порядку", за що погрожує кара до 15 років. Розпущено плітку, що буде оголошений стан, схожий на надзвичайного, - і це буде вступом до пацифікації Майдану.

"Путін сказився, бо зрозумів, що Янукович робить з нього вар'ята. Гроші бере, лиш вони негайно зникають. І приходить по ще, бо знає, що для Кремля поразка на Україні буде дуже болючою. Ця гра, однак, закінчується. Росіяни зрозуміли, що зробили помилку, ставлячи на Януковича" - підсумував один з моїх співрозмовників.

Тому Москва почала підтримувати створення "справжньої проросійської партії" на Україні як гарантії утримування впливів в цій країні. В кінці січня в Харкові конституювався Український Фронт – суспільний рух, метою якого має бути "звільнення України з-під окупації екстремістів і фашистів". В той же час прихильники союзу з Росією з правлячої Партії Регіонів оголосили програму федералізації України – поділ її на три частини : захід, центр і південний схід – за лінією підтримки інтеграції з ЄС.

Тиха підтримка нової проросійської партії означає, що по суті Кремль припинив ставити на Януковича і погодився з перспективою відсунення його від влади Майданом, підтримуваного Заходу. Це однак, не означає, що Росія збирається пасивно приглядатися, як Україна вислизає з її зони впливів.

Як цьому може протидіяти? Один із способів – війну – відтестувала в Грузії коло шести років тому. Повторення цього сценарію на Україні не виглядає за можливе. Під час понеділкової конференції у Фундації ім. Стефана Баторія Олександр Литвиненко, до січня ц.р. віце-директор Інституту стратегічних досліджень, аналітичного запліччя РНБО при президентові України, сказав: "Україна – це не Грузія". І уточнив, що російська стратегія відносно Києва відрізняється від тієї, яку Кремль застосував щодо Тбілісі. Війну з Грузією готували протягом двох років, натомість збройна інтервенція на Україні "не була і не є планована".

Оскільки не Янукович і не збройна інтервенція, то треба шукати іншого способу, щоб не допустити до зближення України з ЄС, яке було б рівнозначно з розпадом "сфери спеціальних інтересів" Москви. Право на цю сферу повинне виникати – на думку Кремля – в т.ч. з документів, прийнятих ОБСЄ. Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров про це відверто пише в статті, розміщеній в четвер в газеті "Коммерсант". І страшить Захід, що "роздача хліба декільком тисячам осіб, порушникам конституційного порядку на вулицях Києва", приведе до вибуху конфліктів, схожих до тих, які мали місце в Грузії, Іраку, Сирії та Лівії. Принагідно скажем, що Лавров переплутав факти: Вікторія Нуланд, віце-шеф дипломатії США, хліб на Майдані роздавала, але, зокрема,... функціонерам Беркуту.

Кажучи про роздачу хліба, Лавров, однак, перш за все натякав на програму допомоги, яку США запропонували Україні. На минулому тижні Нуланд повідомила опозиції, що якщо та візьме відповідальність за державу (Арсеній Яценюк на прем'єра), то отримає багатомільярдну підтримку (крім 15 млрд. доларів, які для програми реформ резервує МВФ). Про програму знає також і Янукович, а також і олігархи.

Рівно ж минулого тижня стався витік запису розмови Нуланд з американським послом в Києві, а також розмови Яна Томбінського, посла ЄС на Україні, із заступницею Кетрін Ештон. Записи повинні були показати різницю поглядів американців та європейців (Нуланд сказала: "Fuck the ЄС"), а також те, що глави опозиції ходять на прив'язі до вражих янкі.

Четвергова стаття Лаврова доставляє пуант до цієї історії. Росіяни кажуть: Європо, схаменися . Ми пропонуємо тобі стратегічне партнерство і випливаючі з нього вигоди (величезний ринок збуту, енергетична сировина), американці ж хочуть тебе втягнути в підтримку "фашистів, антисемітів і екстремістів", які розплодилися на Майдані. І у війну, яку ці радикали провокують і готують.

Це повідомлення скероване перш за все до Німеччини, бо в четвер до Москви з дводенним візитом прибув міністр закордонних справ Френк-Вальтер Штайнмайєр. А канцлер Анґела Меркель на висловлювання Нуланд прореагувала дуже різко.

Це страшить євроунійних бюрократів . Українська криза входить у вирішальну фазу, і сьогодні небагато треба, щоб закінчити її в міру швидко і мирно. Тільки б не піддатися співу сирен, який лунає з Москви.


Mirosław Czech
Zatkajmy uszy na śpiew syren z Moskwy
(в е-версії: Kreml przestał stawiać na Janukowycza? Szuka nowych sojuszników i chce skłócić kraje Zachodu)
Gazeta Wyborcza, 14.02.2014
Переклад О.Д.

Збруч