Нардеп Роман Чернега: Надзавдання опозиції — перемога її кандидата на президентських виборах 2015 року

news-image: Нардеп Роман Чернега: Надзавдання опозиції — перемога її кандидата  на президентських виборах 2015 року
В ексклюзивному інтерв’ю для газети «Галичина» народний депутат України (фракція «УДАР Віталія Кличка») Роман Чернега розповідає, чого очікувати від нового політичного сезону, наголошує, що запорукою перемоги над режимом Януковича є спільна позиція демократичних сил, яка ррунтується на думці суспільства, а також зізнається, що своїми успіхами передусім завдячує своїй мамі.

- Наразі в українській політиці — повне затишшя. Але невдовзі стартуватиме новий політичний сезон. Чого від нього очікувати?

— Дозвольте перед тим, як відповісти на ваші запитання, коротко розповісти про фракцію «УДАР Віталія Кличка» у Верховній Раді України й про те, що ми зробили за попередній період.

Ми третя за чисельністю фракція у Верховній Раді України. Очолює її Віталій Кличко. Є два заступники: Віталій Ковальчук та Віктор Пинзеник. До фракції належать 42 народні депутати, 12 з яких — керівники обласних організацій партії. Ми не тільки не втратили жодного народного депутата, а до нас приєдналися два самовисуванці: один з Львівщини, другий — з Херсонщини. У фракції — 7 жінок. «Ударівці» очолюють три парламентські комітети: з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією; комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму; з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. 

Принципова позиція фракції — це персональне голосування. Не зафіксовано жодного випадку «кнопкодавства» представників фракції. Нам вдалося переламати цю ганебну традицію. Під тиском фракції «УДАР» було внесено зміни до регламенту ВРУ щодо персонального голосування. 

Основний зміст нашої діяльності — євроінтеграція. Фракція ініціювала ухвалення парламентом заяви щодо необхідності європейської інтеграції. Внесено 216 законопроектів. 

А тепер — щодо ваших запитань. 

Затишшя завжди відносне. Нещодавні події, які відбулися в столиці під час проведення незаконної сесії Київської міської ради, навряд чи можна назвати такими, що пройшли поза увагою журналістів та громадськості. Безпрецедентний випадок, коли народних депутатів не допускають до звичайної адмінбудівлі, а працівники спецпідрозділу «Беркут» жорстоко застосовують до них та журналістів фізичну силу, не залишиться без уваги. Депутати від «УДАРу» вже зініціювали проект рішення про ліквідацію цього структурного утворення МВС. Бо такі дії людей у погонах, які давали клятву захищати громадян і закон, не витримують жодної критики. і я в цьому переконався.

Щодо нового політичного сезону, то першочерговим питанням є виконання вимог, необхідних для підписання угоди про асоціацію з ЄС на Вільнюському саміті в листопаді цього року. В тому числі потрібно прийняти ще ті законопроекти, які визнано як євроінтеграційні. 

У цьому опозиція готова до конструктивної співпраці з усіма політичними силами. «УДАР Віталія Кличка» вимагає від влади більш жорстко захищати стратегічні інтереси України в питаннях євроінтеграції. Слід наголосити, що підписання угоди про асоціацію сприятиме звільненню Юлії Тимошенко. Адже ЄС і українське суспільство вимагатиме від влади виконання угоди, в тому числі її політичної частини.

- Чимало експертів стверджує, що вже у вересні розпочнеться президентська виборча кампанія. Подейкують, що  й нині проводиться активна робота, зокрема організовують групи політтехнологів і консультантів, розробляють плани та стратегії, формують штаби...

— До виборів ще далеко. Думаю, що підготовча частина президентської кампанії розпочнеться наступної весни. Можливо, окремі політичні об’єднання вже і формують штаби, у партії «УДАР» — наразі ні.

- Як стверджують політологи, лідери опозиції нині вже ділять шкуру невбитого ведмедя, тобто омріяну президентську булаву. Чи зможуть все ж таки вони, на вашу думку, переступити через власні амбіції і висунути єдиного кандидата?

— На Х Світовому конгресі українців, який днями проходив у Львові, лідер «УДАРу» Віталій Кличко наголосив, що сьогодні головне — яким шляхом піде Україна. і курс повинен бути однозначним — на євроінтеграцію, а це означає реалізацію і в законах, і в щоденному житті цінностей, коли сенсом існування держави є забезпечення прав, добробуту та інтересів людини. Життєво важливе питання для України — чи стане 2015-й роком змін.

В. Кличко сказав: «Куди після президентських виборів рухатиметься країна — до минулого і в авторитаризм, чи до майбутнього і демократії? Я усвідомлюю свою відповідальність за цей вибір. і зроблю все, щоб після 2015-го почалася новітня історія України. Я цілком відповідально розглядаю можливість балотуватися на посаду президента України. Але при цьому хочу зазначити, що остаточно таке рішення буде ухвалено після консультацій з громадськістю. Я переконаний: має бути єдиний кандидат від опозиції».

- Віталієві Кличку дорікають за те, що він не брав участі в половині мітингів, що проходили у рамках всеукраїнської акції «Вставай, Україно!», організованої об’єднаною опозицією, а це, мовляв, демонструє відсутність єдності в опозиційних лавах.

— Знаєте, аналогічних повідомлень з кожним днем буде все більше. і вони стосуватимуться не тільки партії «УДАР» чи самого Віталія Кличка, доберуться до кожного опозиційного політика, який має глибоке бажання і завзятість змінити цей злочинний режим. На жаль, у нашому політичному житті, крім поливання брудом, нічого кращого не придумали. Зазначу, що у виборчій кампанії 2012 року «УДАР» не застосовував т. зв. чорних технологій. Ми намагалися і довели українському народові, що політика може бути іншою. і підтвердженням того, що велика частина виборців зрозуміла наш меседж, послання, є потужна і монолітна парламентська фракція. Тому я звертаюсь із закликом не тільки до наших читачів, а й до вас, журналістів: будьте пильними і не довіряйте всьому тому, що можуть і будуть розказувати. Самі аналізуйте, але не за чутками, а за конкретними справами, діями і за тим, що ви на власні очі побачите чи на власні вуха почуєте. Бо нас (опозиційні партії та їх лідерів) будуть намагатися розсварити, плестимуть інтриги за плечима, а кожне необережне слово чи рух використовуватимуть для розбрату. Адже влада добре знає принцип «розділяй і володарюй». Тому ми повинні керуватися іншим гаслом: «в єдності — сила».

- Які нині пріоритети в опозиції?

— Я вже казав, що тепер основним завданням є підписання угоди про асоціацію з ЄС. і в цьому опозиційні сили єдині. Більше того, не тільки парламентські партії, а й усі національно-демократичні сили цього прагнуть. Адже розуміють, що без цього кроку Україна потрапить під ще жорсткіший прес з боку РФ щодо вступу в Митний союз. Недарма у широкому вжитку його називають «мутним». Не просто так і Білорусь, і Казахстан, які є сторонами МС, час від часу заявляють про некоректні і несправедливі кроки з боку РФ у розподілі економічних вигод від цієї співпраці. 

Наступним пріоритетом, я б сказав, надзавданням, є перемога опозиційного кандидата на президентських виборах 2015 року. Я не кажу, що треба випускати з уваги економічну ситуацію, стримування корупції, контроль за ситуацією в освіті чи медицині. Зовсім ні. Але якщо ми як опозиція не будемо єдині, то гріш нам ціна. Запорука перемоги над режимом Януковича — спільна позиція демократичних сил, яка ррунтується на думці суспільства.

- Пане Романе, а ви вже добре освоїлися у Верховній Раді? Вам комфортно в її, як іноді з боку виглядає, не зовсім затишній будівлі?

— Ви знаєте, я б сказав, що зрозумів, як працює цей державний орган. 

По-перше, вивчив його технічну сторону, де і що розміщено. До відома читачів: комітети Верховної Ради розташовані у різних районах столиці. Більшість — на Садовій вул., деякі — на Банковій, інші на бульварі Лесі Українки, у тому ж приміщенні, що і ЦВК.

По-друге, стало зрозуміло: системної роботи як єдиного законодавчого органу нема. В роботі апарату немає однакового підходу до законотворчої діяльності всіх нардепів. Провладні законопроекти є пріоритетними, а опозиційні, навіть якщо вони дуже ефективні і необхідні для країни, залишаються на другому плані. Або взагалі їх ігнорують. Це можна простежити навіть на принципі формування порядку денного. Наприклад, фракція «УДАР» ще першого дня роботи новообраного парламенту — 12 грудня 2012 р. зареєструвала законопроект №1075 «Про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (про скасування депутатських пільг, зокрема про скасування пожиттєвого утримання державним коштом депутатів, які не можуть знайти роботу; скасування необмежених видатків на пересування депутатів; скасування надання безплатних квартир чи грошової компенсації на їх придбання, путівок на лікування в санаторії тощо). Але він так і не потрапив жодного разу до порядку денного роботи Ради. 
До речі, всі народні депутати фракції «УДАР Віталія Кличка» кошти, виділені на оздоровлення, а це ні мало ні багато — понад мільйон гривень, надали на лікування та оздоровлення громадян пільгових категорій, в більшості випадків — дітей-інвалідів, із багатодітних сімей, сиріт.

- Розкажіть про свій київський побут.

— Як відомо, народним депутатам виділено готельні стандартні номери. Це однокімнатні житлові приміщення з облаштованою ванною та вбиральнею. У кімнаті — ліжко, шафа для одягу, робочий стіл, стілець, холодильник, телевізор. Харчуємось зазвичай в їдальні Верховної Ради. 

Хочу подякувати нашим колегам-киянам, на запрошення яких ми часто відвідуємо музеї, театри, кіно. В принципі це і весь побут.

- Подейкують, що ваша стрімка політична кар’єра — обрання народним депутатом України у 33 роки — тісно пов’язана з вашими впливовими родичами, зокрема йдеться і про вашого колишнього тестя Володимира Чуприну, з легкої руки якого начебто й розпочався ваш старт?

— Моя політична кар’єра розпочалась ще 1998 року, коли мене обрали по мажоритарному округу до івано-Франківської міської ради III демократичного скликання. Всього кілька років (з 1996 р.) прожив в обласному центрі, але виборці довірили мені право представляти їх інтереси в раді. Я тоді ще був студентом юридичного факультету Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. і висували мене кандидатом у депутати студенти університету та партія «Реформи і порядок». До речі, членом цього політичного об’єднання я був із 1997-го по 2010 рік.

- А кому ви завдячуєте своїми успіхами?

— Завдячую Богові. Бо маю рідних людей. Маю живих батьків. Передусім завдячую своїй мамі. Саме вона своїми цінними порадами та настановами підтримувала і підтримує мене у житті, зокрема і в політичній діяльності. Завдячую друзям, які у всіх починаннях завжди поруч. 

- Чимало чуток поширюють і про ваше нинішнє особисте життя. Тому, думаю, нашим читачам було б цікаво дізнатися з перших уст про вашу дружину, дітей...

— Не знаю, які чутки поширюють. На сьогодні у нас із Тетяною хороші стосунки. У нас чудовий син Олександр, якому виповнилось 10 років. Він старанний учень. Займається плаванням, любить гірськолижний спорт. На жаль, я тепер, працюючи у Києві, маю небагато часу на спілкування з ним. Але за першої ж нагоди ми з ним кудись обов’язково мандруємо. Цього року побували у багатьох музеях і визначних місцях Києва, Зарваниці, відвідали Збаразький і Кременецький замки. Дуже любимо рибалити. Цього літа він мав свій перший самостійний  і, до речі, чималий улов.

- І  на завершення: що б ви побажали нашим читачам?

— Передусім хочу побажати всім Божого благословення, міцного здоров’я, твердості духу, щедрої долі, сили і наснаги у всіх добрих справах. Усвідомлення того, що від кожного з нас, жителя села, селища, міста, незалежно від будь-якого соціального і матеріального цензу, залежить, у якій країні, з якими законами і керівниками ми житимемо.

Користуючись нагодою вітаю всіх жителів Прикарпаття з 22-ю річницею незалежності України. Вірю, що невдовзі наші громадяни з глибокою пошаною ставитимуться до цього свята, як ставляться до свого свята поляки у Польщі, німці в Німеччині, американці у США. Але наразі за цю незалежність нам ще треба поборотися, бо, як каже Віталій Кличко, «без боротьби перемоги не буває».

Оксана ПРОЦЮК, "Галичина"


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 30.08.2013 16:59