Учені віднайшли місце поховання Данила Галицького

news-image: Учені віднайшли місце поховання Данила Галицького
Українські та польські науковці віднайшли релікти фундаментів та стін катедральної церкви Пресвятої Богородиці ХІІІ століття, де, за літописами, був похований король Данило Галицький.

Про це під час презентації результатів першого етапу українсько-польського наукового проекту «Пошук, ідентифікація і наукове вивчення найстарішого храму Пресвятої Богородиці, побудованого в Холмі королем Данилом Галицьким» у Національному університеті «Львівська політехніка» розповів Петро Порошенко, — повідомляє прес-служба університету.

Перша згадка про цю церкву сягає 1253 року. Згодом вона ще кілька разів згадується в літописах, але у ХVІІІ столітті стару катедру розібрали і на її місці звели нову будівлю. Сліди старої катедри загубилися і до сьогодні місце її розташування не було відомим.

— Завдяки плідній пошуковій роботі львівських істориків та архітекторів у польському місті Холм знайдено місце, де в середині ХІІІ століття королем Данилом була збудована найбільша на теренах Галицько-Волинського князівства знаменита церква, і де, за згадками, він був похований. Визначено й місце, де був встановлений саркофаг із його останками, – йдеться у повідомленні університету.

Згідно з літописами, у стінах цього храму, окрім короля Данила, було поховано двох його синів – Романа і Шварна. Джерела вказують також, що тут були поховання холмських єпископів та представників шляхетських родин.

— Розпочаті дослідження вимагають продовження не тільки в археологічному плані, але й виконання комплексу лабораторних досліджень, подальших архівно-історичних пошуків, проведення консерваційних робіт щодо виявлених субстанцій та предметів, – йдеться у звіті керівника української групи дослідників Миколи Бевза, – віднайдені знахідки у майбутньому необхідно музеєфікувати. Це складне завдання, тому воно вимагає концентрації наукових зусиль та достатніх коштів на консерваційно-реставраційні роботи і на влаштування експозиції підземних об’єктів.

— Відкриті археологічні залишки катедри слід оголосити пам’яткою археології та архітектури Польщі. В силу особливостей об’єкту було б доцільно розширити коло учасників проекту і у перспективі, крім польської та української сторін, залучити до наукових досліджень представників інших країн, насамперед, тих які були історично причетні до подій ХІІІ століття  – Угорщини, Швеції, Австрії, Литви, Чехії та Словаччини, – пише у звіті Микола Бевз.

Додамо, 25 березня 2013 року між Фондом Порошенка та Інститутом археології Польської академії наук було підписано рамкову угоду щодо проведення археологічних досліджень на території Замкової гори в польському місті Холм, де розташований Собор Різдва Пресвятої Богородиці. У травні цього року спільне дослідження розпочали.


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 04.10.2013 15:02