Від ескізу до 3D-друку: як у Франківську працює Школа візуальних мистецтв для архітекторів

В Івано-Франківську на базі Палацу Потоцьких для студентів-архітекторів старших курсів та молодих фахівців організували «Школу візуальних мистецтв».

Курс покликаний доповнити базову освіту, яку молодь отримує в університетах. Перші учасники, які вже завершують навчання, мали можливість пройти повний цикл від розробки власної концепції до створення реального виробу, який можна використовувати в інтер'єрах. 

Про те, чому традиційній вищій освіті необхідна прикладна складова та як під час навчання народжувалися нові предмети дизайну, розповідають адміністраторка курсу Галина Лукомська та викладач Сергій Войтович. 

Чому класичної освіти тепер замало?

Галина Лукомська, яка має понад 10 років викладацького стажу в різних закладах вищої освіти, зараз здебільшого займається практичною діяльністю як підприємиця. У школі вона адмініструє чимало процесів і комунікує зі студентами. Каже, що за її спостереженнями, в університеті навчають багато теорії, проте молодь стикається з дефіцитом суто практичних завдань.

“В університетських програмах студенти не роблять курсового чи дипломного проєкту з предметного дизайну - напряму, який є критично важливим для створення кастомних, індивідуальних інтер'єрів замість використання масових меблів. Саме тому виникла ідея навчати студентів та випускників архітектурних спеціальностей, аби вони мали змогу освоїти нову для себе сферу”, - наголошує Галина.

Сергій Войтович, який теж має великий викладацький досвід і зараз паралельно є заступником директора інституту післядипломної освіти, доповнює, що професії повністю змінюються кожні три-п'ять років, а інтеграція штучного інтелекту в наше життя вимагає від молоді переосмислення свого майбутнього. Слухачі подібних курсів вже дорослі, свідомі люди, які готові інвестувати час і зусилля у зміну професійної траєкторії, бо розуміють користь від такого навчання у майбутньому. Натомість державні установи стикаються з жорсткими бюрократичними бар'єрами, через які закупівля обладнання чи реалізація ідей може тягнутися місяцями, тоді як творчі майстерні дають необхідну гнучкість і швидкий результат. Саме тому виникла ідея створити такий навчальний простір, де молодь зможе посилити свої знання і їх розширити.

За словами Сергія, для Івано-Франківська поява таких майстерень є важливою ще й тому, що вони допомагають розбудовувати креативне середовище та формують якісний індивідуальний предметний дизайн. Викладачі також зазначають, що подібні навички відкривають нові горизонти, адже чимало фахівців починають із класичної архітектури чи інтер'єрів, а згодом повністю переходять у предметний дизайн. Створюючи унікальні світильники чи меблі своїми руками, молоді дизайнери отримують шанс розвивати власні бренди та виставляти авторські роботи на престижних міжнародних виставках у Парижі чи Нью-Йорку. Базою для цього може уже слугувати створена у Палаці Потоцьких майстерня. Її роботу організатори планують продовжувати та розвивати й після завершення проєкту. 

Від плям на папері до реального виробу 

Сам освітній процес школи був побудований так, щоб поєднати теорію та глибоку практику. Складалося навчання з восьми зустрічей.

Розпочався курс із двох вступних лекцій. Перше заняття було присвячене сучасним матеріалам у світовій архітектурі та дизайні. Друга зустріч мала фокус на тому, як змінюються способи обробки матеріалів та як вони модифікуються з погляду сучасної інженерної думки:

“Колись матеріал  - це було дерево, метал, ще щось. Зараз матеріал створюється за допомогою сучасних технологій, як от 3D-друк. Ми можемо задати твердість, пружність, жорсткість, вагу, глибину, різкість, колір, любе. Тобто раніше ми працювали з тим, що дала природа і робили з нього. Зараз ми створюємо матеріал з нуля, такий, який відповідає нашим задачам”, - каже Сергій. 

Для наступних двох воркшопів команда запросила франківську художницю та скульпторку Оксану Мельничук. Її завданням було допомогти учасникам знайти та сформувати ідеї майбутніх об'єктів предметного дизайну.

Галина розповідає, що зазвичай архітектори та дизайнери звикли працювати через світові референси. Тобто аналізувати вже наявний досвід в архітектурі чи дизайні перед тим, як створювати щось своє. Проте підхід запрошеної художниці був зовсім іншим. На першому воркшопі вона роздала студентам аркуші паперу, фарби, пастелі і дала настану: “Ви просто не думайте, а малюйте”.

Методика спрацювала: у процесі спонтанного малювання на папері утворилися довільні кольорові плями. Наприкінці заняття викладачі разом із художницею пройшлися по всіх роботах, допомагаючи учасникам побачити в абстракціях майбутні форми. Зі звичайних кольорових плям несподівано для самих авторів виросли концепції реальних предметів. Хтось розгледів майбутній торшер, хтось світильник-павучок, хтось крісло чи й диван.

Після етапу ескізування робота продовжилася у спеціально обладнаній майстерні Палацу Потоцьких. Учасники використовували 3D-сканери для створення віртуальних образів міських об'єктів і адаптували форми у спеціальних 3D-програмах для архітектури та дизайну інтер'єрів. На основі цих моделей на 3D-принтерах друкувалися пластикові прототипи, а за допомогою лазерного гравера виготовлялися зменшені моделі з фанери. Згодом дехто з учасникі переходив й до створення повнорозмірних елементів предметного дизайну, таких як ніжки для столів, світлотехніка і табуретки. 

Завершиться перший освітній цикл масштабним підсумковим форумом та виставкою, яка експонуватиметься з середини вересня по жовтень у приміщенні Палацу Потоцьких. На виставці представлять 12 планшетів із презентаціями проєктів кожного учасника, описом ідеї, візуалізаціями, фотографіями процесу творення, роботи з фанерою. Поруч із маленькими прототипами предметів на постаментах відвідувачі зможуть побачити повнорозмірні зразки меблів і світлотехніки. Окрім фізичної експозиції, виставку можна буде оглянути віртуально на сайті палацу в розділі проєктів за допомогою смартфона або VR-окулярів.  

Ця публікація представлена за підтримки Європейського Союзу. За зміст даної  публікації несе власну відповідальність Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради і вона не обов’язково сприймається як офіційна позиція Європейського Союзу або структур управління Програми  Interreg VI-A NEXT 2021-2027 Румунія-Україна. 

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!