1100 бюджетників Калуша "пішли" у безкоштовні відпустки


Акція, розпочата міською владою минулого тижня, продовжується. З вівторка у безкоштовні відпустки “пішли” 1100 працівників бюджетної сфери Калуша. Відпустка триватиме до кінця тижня. Плану “Б” у випадку, якщо задум зазнає фіаско, міська влада не озвучила. Існує лише примарна надія на масову реакцію міст Західної України.

У понеділок відбулася позачергова сесія Калуської міськради, на якій розглянули два питання: про важку фінансову ситуацію у Калуші та — про роботу казначейства. 

Позачергова сесія тривала менше години і складалася виключно з виступу міського голови Ігоря Насалика. Він, фактично, повторив свої коментарі минулого тижня: розрив бюджету становить 56 млн. гривень. Плюс Мінфін при формуванні бюджету Калуша завищив показники на 15 млн. гривень, не врахувавши зупинки ТОВ “Карпатнафтохім”.

— Нас у січні запевнили, що дадуть дотацію у березні, потім — у червні. 8 липня відбулася позачергова сесія Калуської міськради за участю представників ОДА, які запевнили, що у вересні дотація буде. Проте, жодна із обіцянок не була виконана. З 1 жовтня у нас немає бюджетних призначень на заробітну плату для всіх галузей, окрім освітян. Тобто, немає правових підстав нараховувати заробітну плату, не зважаючи на те, чи має бюджет надходження, чи — ні. Крок, який зробили міський голова та його заступники, — щоб привернути увагу до проблеми. А проблема — значна. Наприклад, лише по одній галузі медицини дотація, яка доведена на спільну медицину міста та району, становить 62 млн. гривень. А тільки заробітної плати торік медикам виплатили 82 млн. гривень. Можна працювати у цій ситуації? — апелював до депутатів Ігор Насалик.

Друге питання, з якого доповідав міський голова, — про роботу казначейства.

— Нині казначейство не провело 8,4 млн. гривень. Казначейство перейшло на ручний режим, що породжує корупцію. На наше звернення від 4 вересня прем’єр-міністр Микола Азаров дав доручення Мінфіну, ОДА і казначейству здійснити розрахунки по Калушу до 25 вересня. 26 вересня ми дали телеграму до Кабінету міністрів про те, що доручення не виконується. Калуш має 8,4 млн. гривень непроведених платежів, Коломия — 3 млн. гривень, Долина — 1,2 млн. гривень, Городенка — 1 млн. гривень, Косів — 540 тис. гривень, — зачитав міський голова.
Депутати Калуської міськради прийняли звернення до Президента України, Прем’єр-міністра України та керівника Головного управління Держказначейства.


ПОВНИЙ ІГОР?

Область намагається ігнорувати ситуацію, яка відбувається у Калуші. Принаймні, жодної суттєвої реакції впродовж двох тижнів з боку ОДА не прозвучало. Зате з’явилася реакція з Києва. Зрештою, невідомо, чи це — реакція на безкоштовні відпустки від влади, чи — просто запізніле реагування на внутрішню урядову переписку. Достеменно відомо тільки те, що у понеділок до міської ради надійшла резолюція віце-прем’єр-міністра Олександра Вілкула, яка дає надію на проведення коштів Держказначейством (резолюція від 10 жовтня на доручення Прем’єр-міністра Миколи Азарова від 9 вересня. — Авт.). Але станом на четвер, 17 жовтня, жодних рухів із боку Держказначейства не зафіксовано.

Дивно, але мовчить і народний депутат Ольга Сікора. Жодної згадки про події у Калуші немає ні на офіційному сайті народного депутата, ні — у публічних виступах. Не відомо, чи підтримує Ольга Сікора Ігоря Насалика у його спробах добитися фінансування, чи — має власний погляд на причини подій, що відбуваються. Але це та сама відсутність інформаційної політики, яку демонструє і міська влада, розпочавши публічну акцію. Зрештою, виглядає дивно, коли депутат від Калуського виборчого округу мовчить у той час, як про Калуш говорить уся Україна.


БЮДЖЕТНИКИ НА ВІДПОЧИНКУ

У понеділок міський голова Ігор Насалик за закритими дверима зустрічався із представниками бюджетної сфери: спочатку — управлінцями структурних підрозділів міської ради, потім — із директорами навчальних закладів. У результаті 1116 працівників бюджетної сфери нині перебувають у відпустках без збереження заробітної плати. Відпустка триватиме з вівторка до п’ятниці. Але, якщо медицина поповнила ряди відпочиваючих на 778 осіб, то загалом освіта, культура, спорт, соціальний захист — на 175.

Це — не перший випадок, коли Ігор Насалик пробує тиснути на уряд “масами”. Торік у березні місто спеціально затримало виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери. Бюджет спеціально не брав позики у Державному казначействі, оскільки міський голова Ігор Насалик сподівався на перерахунок від Кабміну. Зараз ситуація — схожа. Різниця лише у тому, що торік зарплату лише затримували, а цього разу бюджетники її не отримають узагалі за той період, коли перебуватимуть у відпустках. Обережність міської влади виявляється у підході до планування акції: поки що обходяться без “масовок”, адже суцільний відпочинок може викликати хвилю невдоволення у калушан, для яких заробітна плата — єдиний засіб для існування.

Можна повірити у те, що бюджетники “прониклися” ситуацією та добровільно йдуть у безкоштовні відпустки. Але при цьому вони ще, мабуть, пам’ятають і ситуацію, коли ті із працівників міської ради, які не підписалися під листом проти народного депутата, не отримали премії. Зрештою, “гола” заробітна плата управлінців — невисока, і зростає приблизно вдвічі після нарахувань надбавок та премій, розмір яких залежить від керівників міської ради. Можливо, впродовж кількох місяців працівники й отримають компенсацію “вимушеного простою” за рахунок збільшеного відсотку премій. Але чи матимуть таку компенсацію ті, хто працює поза структурою міськради?


ЩО ДАЛІ?

Тиждень безкоштовної відпустки міської влади хоча і наробив інформаційного галасу, проте, на фінансову ситуацію — не вплинув. За словами міського голови, за цей час ситуація у Калуші погіршилася приблизно на 1 млн. гривень. Згідно із законодавством, безкоштовна відпустка може тривати не більше, ніж 15 днів на рік. На сьогодні міська влада вичерпала вже 9 днів відпустки. Фактично у запасі залишається один тиждень, який може стати масовим “відпочинковим”, або — ні, але буде останнім на цьому етапі протесту. Що робитиме місто далі, коли закінчиться ресурс? Хоча Ігор Насалик й обіцяв знайти правовий механізм вивести місто із кризи, якщо держава не реагуватиме, але, швидше за все, нині плану “Б” не існує. Існує лише примарна надія на масову реакцію міст Західної України. Адже, минулої п’ятниці Івано-Франківське регіональне відділення Асоціації міст України, яке очолює міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, прийняло рішення “Про непроведення платежів відділеннями Держказначейства в містах області”. Зокрема, вирішили організувати та провести зустріч членів Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації із головою ОДА Михайлом Вишиванюком та начальником Головного управління Держказначейства. А також — провести спільні засідання сесій міських рад Івано-Франківської області.

Міський голова Ігор Насалик, вочевидь, добре розуміє наскільки формальними можуть бути ці зустрічі — на прикладі минулорічних подій навколо “мовного закону”. Зокрема, в Івано-Франківську відбулася спільна сесія обласної і місцевих рад, на якій було вирішено їхати до Києва. Однак, ані від області, ані з Калуша жодного автобуса на Київ не рушило.

Тому, масовка із бюджетників — це поки що та “зброя”, якою місто ще може скористатися й — одноосібно управляти.


P.S. Кожна ситуація, попри мінуси, має і свої плюси. Однозначний плюс для міського голови — це широкий інформаційний резонанс. Упродовж 2-х тижнів Ігор Насалик “заефірив” усі центральні телеканали. Інформаційна увага прикута не тільки до проблеми міста, але, насамперед, до персони Ігоря Насалика — міського голови, який не побоявся виступити проти системи. Ігореві Насалику завжди подобалася увага та “всенародна” любов. І останнім часом, із уведенням непопулярних кроків (наприклад — підняттям комунальних тарифів чи — минулорічними виборами. — Авт.) рейтинг міського голови, очевидно, похитнувся. Але чи стоїть щось ще за цим сміливим протестом? Чи справді Ігор Насалик пішов на публічний конфлікт із урядом, не маючи за плечима жодної підтримки? Можливо, ситуація активізована бажанням якнайшвидше провести кошти через казначейство, адже 3,5 млн. гривень з 8,4 млн. — перший транш оплати за новий ангіограф — проект, який активно впроваджує міська влада. А, може, реально ситуація у Калуші ще гірша, ніж говорить міський голова? Цього тижня, за інформацією “Вікон”, місто ще мало борг із заробітної плати за вересень у розмірі більше, ніж 4 млн. гривень (місячний фонд зарплати — 15 млн. гривень. — Авт.). Може, і справді, не залишається нічого, окрім, як сидіти у відпустках?

Ігор ОЧКУР, екс-заступник міського голови з економіки:
— Я би розділив проблему на дві, відповідно до заяв міської влади. Перше — блокування казначейством видатків по “незахищених” статтях. Казначейство схоже на банкомат. Вам (міському бюджету) перераховують кошти (податки) на картку. Ви (міська громада) приходите зняти готівку або провести якийсь платіж. Звичайно, обурює, якщо на картці ніби є гроші, а банкомат каже: готівки — немає. Але банкомат — то залізяка, з якої можна зняти лише стільки коштів, скільки туди завантажили. А тепер — увага: міська влада заявляє, що казначейство не проводить платежів бюджету майже на 9 мільйонів, але скромно мовчить щодо боргу міста перед казначейством. Заборгованість за коротко- та середньотерміновими позиками на початку жовтня становила більше 30 мільйонів. Тож, у казначействі-банкоматі просто закінчилися кошти.
Друге — нестача бюджетних призначень для виплати зарплати бюджетникам. Для того щоб, з’явились такі призначення, є два основні шляхи: а) чекати додаткової дотації від держави. Для цього можна “піднімати маси”, тролити уряд, обзивати губернатора і нардепа, ходити по центральних телеканалах і жалітися на долю;

б) можна зібрати сесію міської ради у будь-який день і прийняти рішення про внесення змін до міського бюджету. Наприклад, 17 вересня міська рада так і зробила, коли прийняла рішення №2203 і додала бюджетних призначень на оплату за тепло Калуській ЦРЛ на суму 2,2 млн. гривень.

 

Євген МАГДА, політичний експерт:
— Криза у відносинах Держказначейства з місцевими бюджетами створює низку проблем. Нагадаю, що Україна — унітарна держава, тому система надходження фінансів на місця повинна працювати, наче швейцарський годинник. Якщо цього не відбувається, можливі неприємні для влади у цілому наслідки: від страйків бюджетників та соціально незахищених до пожвавлення сепаратистських рухів. Ситуація нагадує діжку з порохом, до якої можуть піднести палаючого сірника у будь-який момент.

Україна наразі перебуває на геополітичному шпагаті, і локальні фінансові кризи не додають міцності її позиціям на міжнародній арені. Ситуація ускладнюється і тим, що наступного року — напередодні президентських виборів — шанси на ухвалення реалістичного бюджету-2014 невеликі, як і перенесення центру фінансового тяжіння на обласний та районний рівні. Отже, проблема збережеться та буде створювати серйозні напруження для діючої влади.