Кому вигідна каламуть?


Чим далі, тим скептичніше ставлюся до заяв командирів як спецпризначенців міліції й СБУ, так нацгвардії, військових підрозділів, прем’єра, в. о. президента про «повзучу» агресію Москви, про проросійських сепаратистів та кремлівських диверсантів, про антитерористичну операцію, та необхідність єдності України…

Чимраз рельєфніше виглядає на тлі подій та їхнього висвітлення у ЗМІ, що нинішня обстановка в нашій нещасній державі – ота повсякчасна каламуть, яка ніяк не встоїться, – найбільш вигідна якраз теперішньому владному Олімпу, котрий став до керма в результаті трагічних подій на столичному Євромайдані. Бо якщо б не дії Росії, яка спершу анексувала Крим, а тепер зазіхає й на південно-східну територію України, увага українського суспільства була би прикута до дій Турчинова та його команди.

Очевидно, якби не московське вторгнення, тиск Майдану на владу був би такий, що можна було би казати про вже не мирну українську революцію, а про класичну бійку вкупі з громадянською війною.Тим-то, щоби уникнути цих внутрішніх хвилювань, у країні значно швидше б упроваджували зміни, потрібні й корисні для суспільства. Тоді би з подіуму позникали чимало суддівських, прокурорських, урядових парсун, які вже всім набридли. Люстрація, боротьба з корупцією, негайне реформування економіки, відкритість прав власності, місцеве самоврядування, виборність судів і шерифів були б на порядку денному життя країни та діяльності її керівних органів – Кабміну й парламенту чільними питаннями.

А так, усі переймаються московською агресією. Тим часом можновладці середньої ланки – від першоївлади до третьої, у тому числі й керівники департаментів силових структур, які, приміром, за режиму Януковича ділили-розподіляли землі в Поляниці як між собою, так і для «сім’ї», а також судді, прокурори, – й далі собі жирують. І ні ВР,ні уряд ніяких реальних заходів стосовно чистки їхніх рядів не вживають.

Зрештою, майже нічого не робиться і для збереження територіальної цілісності держави. Після здачі Криму навіть дурний розумів, що робити далі: роздати зброю громадянам-патріотам, негайна жорстко змінити керівників СБУ і ЗСУ, перекрити кордон. Всі вимагали цього від влади, але наші очільники нічого з того не зробили.Натомість споглядали, як вороги і п'ята колона захоплюють українські міста. Слов'янськ і Краматорск слід було звільнити протягом доби після захоплення. Не зробили. А ще сепаратисти захопили тисячі одиниць зброї...

Ще б може, так і не думав, якби не події в Одесі, що розпочалися з травня. Вони свідчить, що в нас «нагорі» нічого не змінюється. Знову озброєні вороги на вулицях міста під прикриттям міліції вбивають громадян.

Думаєте, відбудуться вибори президентські, на які всі ми покладаємо такі надії? А якщо відбудуться, то справді можна буде очікувати змін, задекларованих Майданом? Сумніви в цьому зростають щодня.

                                                                                                       Анонс Контракт