Школярі і батьки Долинського ліцею скаржаться на булінг від вчительки: суд закрив справу, дирекція – розводить руками

Публічні приниження, висміювання, псування особистих речей, або навіть погрози – усе це традиційні прояви булінгу у школі. На випадки булінгу серед школярів повинні реагувати дорослі. Але що робити, коли булінгом займається вчитель і як захистити дитину в цій ситуації.

До редакції Бліц-Інфо звернулися батьки школярів Долинського ліцею №1, з проханням про розголос, адже їхні діти постраждали від цькування з боку вчительки Лобурак Мирослави Мар'янівни, а суд закрив провадження через закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Діти 3А класу (тепер уже 4-го) поскаржилися батькам та шкільній поліцейській на цькування з боку вчительки. Діти розповідали, що вчителька неодноразово кидала у них крейдою, принижувала словесно, занижувала оцінки та навіть застосувала фізичну силу до дітей. 

Школярі спочатку боялися про це говорити, «щоб не стало гірше», але коли частина батьків забили на сполох через непедагогічну поведінку вчителя, інші діти (навіть ті хто зараз у старших класах) теж  почали розповідати свої історії. 

Після звернень школярів і батьків, у школі провели перевірку, з дітьми поспілкувався психолог, поліцейська, комісія з відділу освіти і за результатами на вчительку склали чотири протоколи про адмінправопорушення за булінг. Справу передали до Долинського суду. Батьки сподівалися, що суд допоможе їм захистити їхніх дітей, втім через три місяці суддя закрив справу, через закінчення терміну притягнення до адмінвідповідальності. 

(На прохання деяких батьків ми змінили їх імена,- авт.)

Як розповіла мама одного зі школярів пані Надія, все почалося з того, що син поскаржився, що вчителька кинула у нього крейдою. 

«Я питаю, чому вона кинула у тебе крейдою? Він каже: «я позичав стирачку в однокласника». Я запитала: «ти говорив на уроці?». Запевнив, що ні. Тоді кажу, давай я або тато підемо до школи, і з нею поговоримо, щоб вона більше такого не робила. А він почав труситись і плакати: "Мама, не йди, бо вона ще буде гірше до мене ставитися". Потім я подзвонила до цієї вчительки, запитала: "Як поводиться моя дитина на уроці, чи він не порушує дисципліну?". Бо я розумію, що діти є різні і можуть провокувати. Вона сказала, що в неї проблеми з моїм сином нема. Все нормально»,- розповідає мама.

За словами матері, через деякий час син розповів, що до них приходила шкільна поліцейська і вони розповіли все, що було за ці три роки.

«Я кажу: "За що ти розказав?". Син каже: «за всі три роки, що вона нам робила». Я тоді почала розпитувати, що було і він розповів, що вчителька в нього три рази кидала крейдою. Раз попала в обличчя, раз в руку, а раз промахнулась, попала в іншу дівчинку, яка сиділа позаду. Я подзвонила до мами цієї дівчинки, щоб вона перепитала у неї чи було таке. Мама взагалі навіть не мала уявлення, що її дитина теж страждає на тих уроках. Дівчинка підтвердила, що в неї тричі попадала крейда, коли вчителька кидала нею у хлопців поруч»,- розповіла жінка.

Пізніше син розповів матері, що раз прийшов з туалету, а його однокласник плаче. Виявилось, щовчителька сказала хлопчику пересісти, а він не захотів, то вона схопила його за одяг на грудях і кинула на стілець.

Пані Надія ділиться, що раніше син дуже любив вчитися, а зараз зʼявилась відраза до навчання.

«В попередніх класах він вчився ідеально. Як тільки дали Мирославу Мар'янівну в нас навчання не йде. Ну, вчитись абсолютно не хоче, відраза до навчання повне. Вона викладала у них ЄДС, дизайн і технології, християнську етику і образотворчість. Я кажу: "Ну, чому? Ти ще ж любиш ті предмети, любиш тварин. «Бо вона все одно буде кричати». Завдання домашнє скидала 8-9 година вечора, щоб на наступний день принести там якісь матеріали. Ну, в мене ні всі матеріали є вдома, відповідно, треба купити в магазині, а вони вже такий час закриваються»,- пригадує мама.

Жінка каже, що батьки організувались і пішли поговорити з вчителькою, щоб скидала завдання раніше. Після цього вчителька почала зриватись ще більше.

Мама розповідає, що від цієї вчительки страждала і її старша донька.

«Донька намалювала портрет Шевченка. Як на ученицю четвертого класу їй вдалося намалювати дуже гарно. Дитина два дні малювала цей малюнок, а вона сказала, що цей малюнок не гідний уваги,пішла в туалет і порвала роботу, а не віддала дитині»,- пригадує пані Надія. 

За словами матері вони написали заяву на імʼя директора, що не хочуть, щоб цього року Лобурак мала уроки у їхніх дітей. Окрім того шкільний психолог працював з дітьми і з вчителем. Також батьки подали заяву у відділ освіти. Звідти прийшла перевірка, яка підтвердила, факти порушень, але не вжили ніяких заходів. 

«Відділ освіти спирає на дирекцію школи, дирекція спирає на відділ освіти. Всі дивляться яке рішення прийме суд. Ціле літо ми ходили на суди, а вони жодного разу не заслухали батьків. То вона не прийшла, то лікарняне собі відкрила, то адвокат не зʼявився, то суддя взяв відпустку. Врешті справу закрили, бо вийшли терміни. В мене враження, що судова система в нас повністю прогнила. І ніхто не дивиться на права дітей, що вони живуть в такому середовищі. Там абсолютно немає ніякої безпеки. Вчитель собі таке дозволяє і ніхто не може захистити наших дітей»,- підсумовує жінка. 

Мама іншої школярки розповідає, що її донька теж дуже змінилась через уроки у Лобурак.

«Приходить додому і видно, що плакала, знервована, насуплена . Я думала спочатку, що може щось з однокласниками не знайшли спільної мови, як буває у дітей. Питаю: "Що сталося?". А донька каже: «Вона все мені пожмякала і викинула. Я їй нічого не буду давати». Кажу: «Хто вона?». "Вчителька, бо я не встигла доробити роботу». Мене це здивувало, як це дитина не встигла доробити і викинути малюнок? Але вчителі підтвердили, що вони це бачили. І це було неодноразово. Цього року вже, їх інша вчителька вчить. Вона приходить, показує мені фото малюнка. Я кажу: "А де малюнок?". «А я дала вчительці». То зовсім інший настрій, я бачу, що їй подобається вчитися», - ділиться мама. 

Пані Оксана каже, що попросила доньку розповідати про всі випадки, коли вчителька щось таке робить. Потім з іншими батьками перепитували дітей чи таке було, щоб переконатися, що діти розповідають правду.

«Раз донька розповіла, що вона просто на них зірвалася, бо вони там тихенько грали в карткову гру. Вчителька дозволила їм на уроці християнської етики займатися чим хочуть і вони почали грати карточну гру. Це не карти, бо вона на суді казала, що вони грали в карти. Це було звичайне UNO чи щось таке (дитяча карткова гра). Подружка її принесла, і вони собі там сиділи, грали не шуміли. Вчителька встала, пішла і забрала в них ці карточки. А коли дівчинка попросила віддати, то вчителька сказала на колінах попросити пробачення, що вона зривала їй урок»,- розповідає мама. 

За словами жінки дитина не хотіла ні домашні завдання вчити, ні поробки робити, бо вчителька все одно викидала роботи. 

«З вересня їй не дали години у нашому класі, то нам набагато легше. Але не хочеться щоб хтось інший постраждав, тому що вона зривається дуже. Виходить, що діти не захищені. Якби, не дай Бог, щось сталося, тоді напевне б уже звернули увагу, але може бути для якоїсь дитини вже пізно. Ми находилися ціле літо на суди, а залишилися ні з чим, бо справу закрили»,- підсумувала мама.

Пані Оксана також розповіла, що у Лобурак був свій клас, але через її поведінку батьки почали переводити дітей в інші класи і навіть в інші школи, тож клас розформували. 

«Одна мама з першого класу перевела сина в іншу школу. Я бачила це на власні очі, коли дитина на останній дзвоник сиділа на зупинці і не хотіла йти на лінійку. Питаю, що сталося, а мама каже, що син не хоче туди йти, бо там буде «вона». Кажу: "Хто вона?". «Та вчителька». Він так і не зайшов на територію школи на свято останнього дзвоника. Я думаю, ну як можна так дитину зламати в першому класі, щоб вона не хотіла навіть до школи йти?»,- дивується жінка.

Хоча суд закрив провадження, батьки не готові здаватися, адже хочуть захистити безпеку дітей. Зокрема мама інклюзивного хлопчика пані Олена, подала звернення до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. 

Жінка розповідає, що її син неодноразово приходив зі школи пригнічений. Хоча хлопчик навчається по повній програмі, з ним є асистент. 

«На початку вона більше психологічний тиск на нього чинила. У першому класі вона не пустила його до класу. Асистентка запізнювалась, а Лобурак не пустила мою дитину до класу і сказала, щоб без асистента він не має права знаходитися у класі. Це підтвердила інша вчителька, яка стала свідком ситуації. Для дитини це був стрес, він плакав і навіть відмовився після цього ходити до школи. Вдома він розказував мені, що вчителька на уроці перед дітьми кричала і ображала його асистентку. Також постійно ображала його однокласників»,- ділиться мама.

Оскільки протягом 2022-2023 років конфліктні ситуації постійно повторювалися, у травні 2023 року батьки написали заяву  з проханням зняти Мирославу Лобурак з класного керівництва. Втім за словами жінки, директор не відреагував на заяву, тож двох дітей батьки перевели в інші школи, ще двох дітей перевели у паралельний клас, тож в підсумку клас обʼєднали з іншим. Після розформування класу, Лобурак вела чотири предмети та групу продовженого дня. Але поведінка вчителя не змінилась.

«Син розповідав, що вона агресивно поводилась з іншими учнями, голосно кричала, залякувала, рвала їхні роботи. Він розповідав вдома про це і плакав, відмовлявся йти до школи. Тож я написала заяву, щоб до кінця навчального року на її уроках моя дитина займалась з асистентом в інклюзивній кімнаті»,- пояснила пані Олена. 

За словами жінки у квітні цього року батьки не витримали і написали колективну заяву на імʼя директора, щоб Мирославі Лобурак не давали години у їхньому класі та вжили заходів через її поведінку щодо дітей.

«У травні відбулося засідання комісії. У висновку комісія вказала: що в діях даного вчителя вбачають булінг. На вчительку в присутності поліцейської склали 4 адміністративні протоколи по кожному випадку окремо. Далі ці протоколи направили на розгляд суду. Але на суді адвокат Лобурак постійно переносив засідання на 3-4 тижні, потім суддя пішов на місяць у відпустку. За три місяці з заявлених свідків опитали тільки одну маму і суддя закрив провадження бо закінчився термін»,- пояснила пані Олена.

Мама хвилюється, адже в цій самій школі навчається її молодша дитина. І на станом на 1 вересня Мирославі Лобурак дали у цьому класі шість годин на тиждень.  

«Він каже, що не хоче ходити до школи. Вона на нього кричить. Він мені після уроку фізкультури дзвонить і каже: "Мама, вона мені казала закрити рот і стояти мовчки, нічого не робити до кінця уроку". Я просто не розумію, яка вчитель має право взагалі так себе поводити. Бездієвість така, що мені просто страшно дитину відпускати на ті уроки. Зараз закінчилися судові засідання і боюсь, що директор її знов допустить проводити уроки. Я не знаю, як захистити свою дитину. Просто руки опускаються, але розумію, що нема куди їх опускати, тому що хто за наших дітей буде боротися, як не ми»,- підсумувала жінка.

Як повідомив у розмові з журналісткою директор ліцею Віктор Макосій, ця ситуація дуже неприємна, але все, що могла зробити адміністрація закладу, вони зробили.

«Ми з свого боку зробили все, що були зобовʼязані, щоб справа пішла до суду, а не «загубилась» у ліцеї. Була створена відповідна комісія, є всі протоколи про можливий булінг, які ми писали в ліцеї, протоколи, які писало управління освіти, пояснення, листи батьків, пояснення вчительки, звернення в поліцію. Ціле літо ми ходили на суди. Однак в суді вийшло те, що вийшло... Справа закрита»,- каже директор. 

Віктор Макосій пояснює, що оскільки немає рішення суду у якому була б доведена вина вчительки, він як директор не може прийняти рішення про звільнення.

«Директор школи немає якихось надзвичайних повноважень. Якщо, наприклад, факти булінгу не підтверджені судом, то що я зроблю?  Ми абсолютно без правні. Як перед батьками безправні, так і перед учителями. Легко сказати, дати догану, звільнити, ну правильно, але ж людина потім йде до суду. А суди стоять на стороні як правило людей. Так от я коли свідчив у суді, то мені такий допит зробили: а що ми зробили? А як ми працювали? То таке виглядало, що не вчителя звинувачували, а ледь не школа винувата. Поки справа була у суді, я нічого не міг зробити. Чекали рішення суду, а суд закрив справу за терміном давності. Все…»,- пояснив директор. 

За словами директора, батьки зверталися, щоб Мирослава Лобурак не мала уроків у їх класі, тож їй дали окремі уроки не з цими дітьми.

«Я і в суді казав, що проблема не в професійних якостях, а в тому, що як вчитель вона не завжди може знайти правильну комунікацію з батьками і дітьми. Я згідно законодавства зобов'язаний дати їй 18 годин інакше вона піде до суду, тому, що тоді я порушую законодавство. Так з нею складнопрацювати, але вона пройшла сертифікацію, вона старший вчитель. Якщо завтра приїде переїздка на урок, то вона ідеально його проведе. Якби було рішення суду, то я б мав підстави на звільнення, а так я не можу звільнити людину»,- пояснив Макосій. 

Станом на 15 вересня, Долинський суд (суддя Керніцький І.І.) постановив провадження у справі про притягнення Мирослави Лобурак до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП - в зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП. Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!