Зупинки проти кіосків


Рік тому влада Івано-Франківська вирішила обладнати зупинки громадського транспорту коштом підприємців. А щоб вони на це погодилися, міськрада передбачила можливість збудувати на тих зупинках ще й кіоски.

 Офіційна причина – необхідність обладнання зупинок і нестача грошей у міській казні. А от неофіційним приводом проглядається перерозподіл «кіоскового» ринку на прибуткових точках.

Було б бажання

«Енну кількість років міська влада оголошувала, що хоче облаштувати зупинкові комплекси, – розповідає підприємець Марія Нестерук. – Тобто поруч із зупинками поставити кіоск. Я читала в газетах про те, що відбувся конкурс на зовнішній вигляд зупинки. Переможець конкурсу – Ірина Чолій. І все. А недавно раптом дізнаюся, що вже є шість людей, які вже взяли 32 місця в Івано-Франківську і будуть ставити такі комплекси».

За словами пані Марії, усе це відбулося без конкурсу, аукціону чи будь-чого іншого. Мовляв, з’явилися підприємці, які висловили бажання, подали документи, їм дозволили – все. Марія Нестерук не розуміє, чому її – підприємця, яка має «точки» на місцях, де плануються будівництва зупинок з кіосками (а отже, її це стосується напряму) не спитали, чи, бува, не хоче вона взяти участь? Переконана, що вона має першочергове право на ту зупинку, адже працює на ринку вже не один рік.

«От, візьмемо місце на вулиці Січових стрільців, поруч із старою друкарнею, – продовжує підприємець. – Тут немає зупинки, а є необхідність її поставити. І вона вже включена у ті 32 штуки. Новий підприємець зараз поставить тут кіоск із дозволом на п’ять років, а в результаті мій уже не підійде. Скажуть, що моя споруда – «шанхай» і примусять забрати».

А ще більше Марію Нестерук дивує те, що на сайті міськвиконкому є інформаційна картка, а в ній написано, які документи підприємцю треба принести у ЦНАП, аби мати можливість взяти участь у «зупинковому» проекті. Картка датована 1 квітнем 2014 року, але це не першоквітневий розіграш. Найцікавіше, що вже 9 квітня виконком надав дозвіл усім охочим облаштувати зупинки з кіосками. І деякі пункти, вважає підприємець, викликають підозри у непрозорості.

Наприклад, пункт четвертий – «план, фасади (ескізний проект тимчасової споруди)» і пункт п’ятий – «довідка про відсутність заборгованості по сплаті до бюд­жету», яку видають у податковій.

«Як людям вдалося за вісім днів подати ці документи? – обурюється Марія Нестерук. – Якщо ескіз треба викупити в Ірини Чолій, а я з нею зустрічалася й вона сказала, що до неї ніхто не звертався. А довідка з податкової виготовляється за 10 робочих днів!».

Тицьнути пальцем

«Якщо вони зробили конкурс чи тендер і роздають право ставити зупинки, то вони б мали десь оголосити, аби люди могли подавати заявки, – говорить підприємець Оксана Іванець. – Але підприємці чомусь про це не знають. Влада каже, що це послуга, а не конкурс. І це в той час, коли вже шість людей не лише здали документи, а й отримали право».

За словами пані Оксани, вона спитала у департаменті комунального господарства, транспорту і зв’язку, де б вона могла поставити таку зупинку. Їй відповіли – на будь-якому місці із передбачених 222. Не можна лише там, де виявили бажання ті перші шість підприємців.

«Я можу прийти на будь-яку зупинку і тицьнути пальцем, – продовжує Оксана Іванець. - І навіть не знаю, чи є в цього рішення якісь терміни. Бо ніде не написано, скільки в мене є часу, щоб подати заявку на кіоск».

До речі, про тих, хто вже так швидко отримав право на встановлення зупинкових комплексів. Це фізична особа підприємець (ФОП) Роман Юрків, ТзОВ «Європа і К», ТОВ «Гендлярка», ФОП Ольвія Гусак, ФОП Олена Федоренко і ФОП Андрій Матіїв.

«Із цих шести двоє взагалі не з Франківська, не тут зареєстровані, тому нам податки не платять, – додає Марія Нестерук. – А ще двоє займаються наданням приміщень в оренду й нічого до кіосків не мають. Хіба будуть їх в оренду здавати. А от наша доля тепер невідома. Це попри те, що ми платимо податки, усі продавці в нас офіційно оформлені на роботі, за світло та землю теж платимо чемно».

Хто раніше встиг

Міська влада, як завше, розводить руками. А ще киває у бік депутатів. Так, за словами керівника департаменту комунального господарства, транспорту і зв’язку Михайла Смушака, ще 25 квітня минулого року міська рада прий­няла відповідне рішення. У тому рішенні прописані умови, згідно з якими на місцях, що не облаштовані, а можуть бути інвестиційно привабливі, дозволяється ставити зупинки з кіосками.

«На інвестиційно привабливих місцях підприємці можуть своїм коштом облаштувати тимчасовий заклад торгівлі та зупинку, – каже Смушак. – Згідно з рішенням сесії, будь-хто може звернутися до виконавчого комітету, подавши відповідний пакет документів, і після того виконком приймає рішення – надати чи не надати послуги».

Як каже Смушак, підприємцям, які ведуть бізнес законно, нема за що переживати. Вони на своїх місцях і залишаться. Бо ­завжди зможуть звернутися до суду чи в контролюючі органи, якщо влада посуне їх з законного місця. Хоча самому, зізнається керівник департаменту, кіоски на зупинках – не до душі.

«Якщо брати мою особисту думку, то на зупинках не має бути закладів торгівлі, – говоритьМихайло Смушак. – Просто я людина маленька і мушу виконувати рішення. Якщо не буду виконувати, то депутати скажуть: навіщо нам такого працівника? Вважаю цей бізнес циганським. Прий­де час і кіоски себе відживуть, з’являться нормальні магазини. Хоча наразі це – робочі місця, поповнення бюджету, а ще таким чином влада частково вирішує проблему з зупинками».

Підводні течії, переконаний Смушак, щодо перерозподілу ринку можна шукати у будь-якому бізнесі. Але краще слідкувати за рішеннями міськради, питати у чиновників і подавати документи. Мовляв, це бізнес – хто раніше встиг, той і працює. «Хто тобі не дозволяє на «Родоні» випускати мобільні телефони? – наводить він приклад. – Звернися, скажи, чого хочеш, зайди з інвестиціями і тебе тут на руках носитимуть!».

Довгий час, підкреслює Смушак, ніхто нічого не подавав. Попри те, що рішення висіло на сайті. А от недавно з’явилися охочі. А як подали документи, якщо у автора проектів Ірини Чолій ніхто нічого не викуповував?.. 

«Не знаю, – каже Смушак. – Це адміністратор ЦНАПу перевіряє документи, а нам дається 30 днів, аби підготувати рішення на виконком. Можливо, підприємці взяли рішення сесії з виконкому і подали. А от якщо вже зберуться будувати, то вже аж тоді треба буде викупити проект…».

Усе прозоро?

Слід сказати, що всі шість охочих «зупинкових» підприємців принесли свої 32 пропозиції в один і той самий день – того ж 1 квітня 2014 року. В. о. керівника ЦНАПу Богдан Питель такого співпадіння пояснити не може. Каже, їхня справа маленька – отримати документи та передати їх у департамент комунального господарства.

«Ми – структурний підрозділ міськвиконкому, який надає послуги відповідно до затвердженого переліку, – говорить Питель. – На кожну послугу розроблено інформаційну й технологічну картки. Їх розробляють суб’єкти надання, у даному випадку це департамент комунального господарства. Ця послуга включена до переліку ще у грудні 2013 року».

Картка, каже, було змінена (для зручності) з 1 квітня тільки зовні, проте перелік необхідних документів залишився старий. Тому нічого дивного, що підприємці, які уже 1 квітня подали документи, знали їх перелік.

У ЦНАПі, переконує Богдан Питель, усе прозоро. Кожен, хто хотів, підійшов і перевірив, які послуги надають. Переглянувши список документів, підприємець потім їх приносить. Адміністратор ЦНАПу реєструє, сканує папери та передає їх у департамент. А там над ними працюють.



«Якщо документи не відповідають дійсності, то архітектура має відмовити, – суперечитьПитель Смушаку. – Але відмов немає жодної. Вони прийняли 32 пакети документів і все винесли на виконком».

За словами Богдана Пителя, ЦНАП не має законних підстав не прийняти документи. Вони це роб­лять лише тоді, коли розуміються у справі. «Ви думаєте, наш адміністратор розбирається у схемі прив’язки тимчасової споруди? – говорить Питель. – Звичайно, ні. Є фахівці департаменту, які мають подивитися і відписати, що документи не відповідають дійсності. Такі документи повертають нам, а ми відписуємо підприємцям».

Наразі виглядає на те, що, чи є ти фахівцем, чи ні – значення не має. Як і те, чи відповідають твої документи вимогам, перелік яких та ж сама влада і передбачила. Головне – аби хтось у міській владі хотів твої документи «пропхати» на виконком. Шкода тільки, що не всім підприємцям щастить отримати послугу, яка б називалася «лояльність влади».

Репортер