Бюджетна криза: Схід більше не годує Захід

news-image: Бюджетна криза: Схід більше не годує Захід
Економічна криза, що охопила практично усі країни світу, випробовує владу та підприємців на міцність і примушує вирішувати складні економічні та соціальні завдання.

Основний тягар таких випробувань лягає на плечі регіонів, але центральна влада у ситуації, що склалася, не завжди залишається чесним партнером.

В Україні вже тривалий час існує система, завдання якої полягає у справедливому та ефективному розподілі ресурсів державного бюджету, однак реальний стан справ свідчить про значні порушення цих принципів.

Чи довго зможе проіснувати ця система під час економічної кризи, залишається великим питанням.

 

Про годувальників

Останні дані Держкомстату за показником "Індекс фізичного обсягу валового регіонального продукту та валової доданої вартості за видами економічної діяльності за 2012 рік" остаточно зруйнували міф про те, що Східні регіони України "годують" Захід.

За підсумками 2012 року все відбувається із точністю до навпаки. Кращі показники з економічного розвитку серед регіонів України фактично мають Тернопільська, Житомирська, Хмельницька, Київська, Івано-Франківська, Волинська та Рівненська області.

У той же час значно відстають Донецька, Запорізька, Луганська, Херсонська області та місто Севастополь.

Під час економічного спаду, який виразно проявився у 2012 році, залишити український ВВП з позитивним значенням 100,2 відсотка допомогли Тернопільська - 110,1%, Житомирська - 106,5%, Хмельницька - 106,1%, Київська - 104,1%, місто Київ - 102,7%, Івано-Франківська - 102,2%, Волинська - 101,7% та Рівненська області - 101,4%.

Виникає питання щодо доцільності подальшого використання існуючої системи субвенцій на економічну підтримку регіонів України з державної казни, коли, фактично, у період економічної кризи відбулися зміни щодо пропорцій у наповненні бюджету та економічного потенціалу адміністративних територій в цілому.

Так, за показником Податки за виключенням субвенцій на продукти з перевищенням стовідсоткового рівня отримано результати у Волинській (102,3%), Житомирській (105,1%), Тернопільській (109,2%) та Хмельницькій (106,4%) областях та місту Києву (102,4).

У той же час за рівнем сплати податкових платежів відстають Донецька - 94,5%, Запорізька - 97,5%, Луганська області - 94,2% та Севастополь – 87,6%.

Падіння продовжиться у 2014

Аналіз результатів роботи економіки України у 2012 році та за перше півріччя 2013 року свідчить, що небезпечні тенденції економічного падіння продовжаться й у 2014 році.

Так, за попередніми оцінками реальний ВВП очікується приблизно на 1-1,5 відсоткового пункту менше рівня у 100 відсотків.

Важливим та показовим чинником для складання прогнозів є оцінка перспектив на світових ринках металопродукції. За оцінками Worldsteel країни Європейського Союзу скорочуватимуть її споживання, а в країнах Ближнього Сходу, з огляду на політичні загострення, таке скорочення буде значно відчутнішим.

Споживання сталі у Північній Америці після зростання до 8,4% у 2012 році, очікується падіння до 2,9% у поточному році. Такий сценарій обумовлено уповільненнями у автомобільній промисловості та енергетиці США.

На китайському ринку у середній та довгостроковій перспективі значного росту споживання металопродукції не очікується, оскільки країна ще зможе досягнути більш міцного рівня індустріалізації.

В країнах СНД зростання попиту на металопродукції очікується після 2014 року, з огляду на покращення на світових ринках.

Окрім прогнозу щодо ринку металопродукції, важливо мати орієнтири стосовно загальної картини, і, передусім, українську промисловість цікавить перспективи для Росії.

За останнім прогнозом Міжнародного Валютного Фонду за підсумками 2013 року Росія матиме показник економічного розвитку на рівні 3,6%, але за підсумками 2014 року очікується уповільнення до рівня 2,5 відсотка.

Рейтингове агентство Fitch не розділяє такого оптимізму, його прогноз - 1,5 відсотка для 2013 та 2 відсотка на 2014 рік.

Такі дані обумовлюють невеселі прогнози для України на 2014 рік, оскільки економіка нашої держави не менш ніж на третину залежить від стану справ у північного сусіда.

"Нерівні" регіони

За таких умов, подальші економічні перспективи для регіонів України не виглядають безхмарними, оскільки серед різноманітних факторів ризику механізми розподілу бюджетних ресурсів не виглядають справедливими та ефективними.

За висновками Рахункової палати України зробленими ще у 2011 році, місцеві бюджети Житомирської, Закарпатської, Кіровоградської, Миколаївської та Тернопільської областей отримали у середньому у 15 разів менше аналогічної допомоги ніж бюджети АР Крим, Одеської, Запорізької, Луганської та Донецької областей.

Вже тривалий час лідером з обсягу отриманих дотацій і субвенцій є Донецька область. Зокрема, мешканці Донецької області отримали найбільш значну, серед регіонів України, субвенцію на надання пільг з ЖКГ громадянам, ремонт будинків і територій.

Вона налічує 798 мільйонів гривень, тоді як Закарпатській області на аналогічні потреби перерахували у дев’ять разів менше.

Приблизно така ж ситуація спостерігається і по інших видах дотацій та субвенцій - у медичній сфері, за програмою водовідведення та водопостачання, при виділенні коштів на будівництво, реконструкцію та ремонт доріг загального користування тощо.

Такі рішення, як правило, ухвалюються урядом і свідчать про ручний спосіб управління державними фінансами.

При цьому висока мета щодо вирівнювання регіонів, насправді, призводить до зворотного ефекту, а тому диспропорційність регіонального розвитку і надалі набиратиме обертів.

Слід згадати і про приховані дотації, наприклад, про такі як підтримка певної галузі економіки, що в основному зосереджена на території двох областей - Донецької та Луганської.

Також існує надзвичайна диспропорція у питаннях щодо збору та відшкодування податку на додану вартість. Так, у Донецькій області, ПДВ, що збирається до державного бюджету, практично, повертається у вигляді відшкодування.

Такий підхід у реалізації бюджетної політики спричинив збільшення диспропорцій у соціально-економічному розвитку регіонів.

При цьому органи місцевого самоврядування все більше залежать від рішень центральних органів влади щодо формування та виконання доходної частини місцевих бюджетів.

Так, фінансові ресурси, що перерозподіляються на рівні держави, складають майже 86% до загального обсягу надходжень місцевих бюджетів.

Ще у 2012 році Верховна Рада, спираючись на результати перевірки, проведеної Рахунковою палатою, поставила перед урядом чітке завдання - удосконалити методики розрахунку субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Систему потрібно було удосконалити, щоб можна було визначити обґрунтовані обсяги таких міжбюджетних трансфертів при підготовці бюджету на 2013 рік.

У підсумку, жодних змін не відбулося: або уряд ігнорує виконання цього завдання, або законотворцям байдуже, що буде з реалізацією бюджетної політики далі, навіть під час кризи.

 

Микола Нордвік, для РЕ


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 23.07.2013 06:20