Квартплата на Прикарпатті подешевшає?

news-image: Квартплата на Прикарпатті подешевшає?
Інспекція із захисту прав споживачів зобов’язала ЖЕО переукласти договори із калушанами про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій. Інспекція провела перевірку на письмову скаргу калушан. І це — не перша реакція мешканців міста на ініціативу міської влади щодо підвищення тарифів. За інформацією “Вікон”, протистояння влади й громади уже незабаром може перейти у судову стадію: судитимуться про визнання рішення про зміну тарифів на квартплату — незаконним.

У квітні виконавчий комітет Калуської міської ради прийняв рішення про зміну тарифу на житлово-комунальні послуги, що, фактично, означало зростання квартплати. Попри те, що влада намагалася максимально згладити свій непопулярний крок, діалогу із громадою — не вийшло. По-перше, влада не дотрималася процедури оприлюднення структури тарифу (людям не надали фінансових розрахунків щодо формування тарифу. — Авт.).

По-друге, впроваджуючи нові розрахунки, влада запровадила і хаос, який могла вирішити одним структурованим рішенням. Крім того, виглядає так, що задумана міським головою реформа самоокупності ЖЕО “лягає” на плечі мешканців міста.


КОМУНАЛЬНИЙ ХАОС

У квітні, можливо, для того, щоб згладити реакцію мешканців міста, міський голова Ігор Насалик деталізував комунальні зміни: обов’язковими, за його словами, є 4 складові квартплати, від яких мешканці міста відмовитися не можуть. Це — ті, які забезпечують життєдіяльність та аварійну безпеку будинку. Від інших послуг, за рішенням 55% мешканців будинку, можна відмовитися. І укладати договір на їх виконання із іншими компаніями або ж — виконувати їх самотужки.

Мешканці будинку №5, що на проспекті Лесі Українки, вибрали 6 послуг із 9, за які вони погоджувалися оплачувати ЖЕО. Натомість, комунальники дозволили “викинути” лише одну. Зрештою, ЖЕО могло взагалі не погодитися із пропозицією мешканців будинку. І було б праве. Чому? Бо рішення виконавчого комітету міської ради стосувалося тільки затвердження тарифів за кожним будинком. Проте, виконком не прописав перелік обов’язкових послуг, і тим більше — не узаконив для калушан можливість відмовитися від деяких із них. Тобто, немає чітко структурованого рішення, яке б прописало стосунки ЖЕО та споживачів їхніх послуг.

Зрештою, чи може бути таке рішення? Тут — спірне питання, адже найперше варто поцікавитися, чи насправді ЖЕО є балансоутримувачами міських багатоповерхівок? 

— Власником будинку є його мешканці з одного боку та — громада міста у вигляді Калуської міської ради — з іншого. Власник, згідно ст. 23 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” має право доручати повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору балансоутримувача. Хіба мешканці будинку та міська рада укладали угоду про передачу майна ЖЕО? Не укладали. Хоча, директор КП ЖЕО №1 Тарас Підлужний у своєму листі стверджує, що житловий фонд будинку №5, що на проспекті Лесі України, перебуває на балансі ЖЕО, але не вказує, на підставі яких рішень, — розповідає “Вікнам” голова будинкового комітету будинку №5, що на проспекті Лесі Українки Любов Танасійчук.


КОМУНАЛЬНИЙ БІЗНЕС

Кожен мешканець міста, згідно із новими затвердженими тарифами, сплачуючи надані ЖЕО послуги, оплачує ще і ПДВ у розмірі 20% та — прибуток для КП — 2%. За логікою та згідно із законом України “Про житлово-комунальні послуги”, балансоутримувач має забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі. Згідно із Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, органи місцевого самоврядування затверджують тарифи на житлово-комунальні послуги у розмірі економічно обгрунтованих витрат. У разі затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обгрунтованих витрат орган, що їх затвердив, зобов’язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету різницю між затвердженим розміром тарифів та економічно обгрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Міський голова анонсував самоокупність ЖЕО — після введення у дію нових комунальних тарифів. Тобто, логічно, що тарифи є (чи, принаймні, на момент затвердження — були. — Авт.) економічно обгрунтованими, і міський бюджет, відмовившись від дотації, уже переклав свою фінансову відповідальність на калушан. Зрештою, якщо відкинути суб’єктивні фактори про якість послуг та не зважати на різні юридичні моменти (про які — далі), то це — справедливо: чому міський бюджет має дотувати комунальний комфорт? Але чому ЖЕО при цьому ще й мають отримувати 2% прибутку?

Зрештою, згідно зі статутом ЖЕО №1, підприємство, окрім технічного обслуговування будинків та інших “комунальних обов’язків”, може здійснювати підприємницьку діяльність, “пов’язану із придбанням та реалізацією матеріальних ресурсів, транспортних засобів і запасних частин до них, надання інформаційних, комерційних, будівельних, транспортних та інших платних послуг”. Це — той ресурс, який міг би дати ЖЕО розвиток: матеріально-технічний — для КП. А для громади приніс би додаткові кошти, приміром, на ремонт житлового фонду. Для прикладу: КП “МІЦ”, здійснюючи господарську діяльність торік заробило майже 800 тис. гривень. Чому ЖЕО не може заробляти? Зрештою, може ЖЕО і використовують ці можливості, але інформацію про цю сферу ведення господарської діяльності — не оприлюднюють. Проте, цей напрямок можна було б розвинути ефективніше, якби: а) місто оснастило КП технічно; б) під час та вже після об’єднання ЖЕО скоротили більше 100 осіб. Як твердили ініціатори реформи, скорочення торкнулося, в основному, адміністрації. Проте, якби на звільнені місця набрали технічних працівників, вивчивши запити ринку, то це також дало б додаткові можливості для ЖЕО, і кошти міського бюджету освоювали б більшою мірою комунальні, а не приватні підприємства. Про що, зрештою, не один раз публічно мріяв міський голова. 


“АВАРІЙНА” КОМУНАЛКА

Зрештою, дійшли до головного: чи справедливими є тарифи? Приміром, в Івано-Франківську тарифи на квартплату — нижчі. Про це свідчить офіційний сайт міста. Щоправда, там — інша система формування тарифу (встановлено мінімальний тариф, який складається із 5-ти обов’язкових складових. У граничний тариф включено ще 5 складових. А вивіз ТПВ виведено окремим тарифом, який — вищий, ніж у Калуші. — Авт.).

Для аналізу тарифу візьмемо розрахунки по будинку №5 на пр. Лесі Українки. Голова будинкового комітету будинку №5 на пр. Лесі Українки Любов Танасійчук порахувала: впродовж 2012 — травня 2013 року мешканці будинку переплатили за 443 кВт електроенергії, яку використали для освітлення місць загального користування. Тобто показники лічильника не співпадають із рахунками за використану електроенергію, які мешканцям будинку подають до оплати. 
— 40 лампочок-”економок” потужністю по 10Вт, встановлених у місцях загального користування у будинку, впродовж місяця “тягнуть” максимум 144 кВт. А ЖЕО нам нараховують за показниками, більшими у рази, — каже калушанка. 

У ЖЕО — свої пояснення: як ідеться у відповіді начальника ЖЕО №1, нарахування оплати за освітлення місць загального користування, як й інші послуги, проводиться згідно із затвердженим тарифом, а не за фактично використану електроенергію. Такі умови є вигідними для ЖЕО, але — не для мешканців.

Влада стабільно пропонує варіант — це створення ОСББ, що дасть можливість контролювати якість та оплачувати за фактом виконаних робіт.

Але до того часу, поки калушани “дозріють” до ОСББ, вони “приречені” на стосунки із ЖЕО. І нині є сумніви у тому, чи правильно КП рахували тариф. Приміром, у структурі тарифу є така складова, як витрати на прибирання прибудинкової території. Ця складова пропорційно залежить від величини прибудинкової території. Зрештою, нічого складного — площа прибудинкової території зазначена у техпаспорті будинку і, за логікою, є сталою величиною. 

— За даними ЖЕО, прибудинкова територія у нас зменшується. Якщо у структурі “старого” тарифу нам рахували заробітну плату за 0,36 ставки двірника, то у нинішньому тарифі закладено 0,18 ставки двірника, фактично, на територію, вдвічі меншу. А сумарна площа квартир та нежитлових приміщень, якщо порівняти розрахунки “старого” та “нового” тарифів, у нас чомусь зросла на 3 метри. Крім того, техпаспорт, який надали у ЖЕО, геть не нагадує головного будинкового документу, — стверджує Любов Танасійчук.

Отже, виникає питання: чи правильно розрахований, тобто, — економічно обгрунтований тариф, принаймні, для цього будинку? Адже тільки правильно порахована територія дає можливість правильно розрахувати витрати на її прибирання, які включають і заробітну плату із відрахуваннями, і — матеріальні та накладні витрати.

Уніфікований підхід у ЖЕО — і до деяких інших складових тарифу. Приміром, кожному мешканцю будинку нараховують оплату за користування центральним опаленням. І це попри те, що 44 з 90 квартир перейшли на індивідуальний обігрів житла.


КОМУНАЛКА “ЗА ДОГОВОРОМ”

Дещо змінити ситуацію — принаймні, щодо якості послуг — міг би договір, адже саме він і прописує стосунки ЖЕО та споживача послуг та наділяє кожного правами й обов’язками, за невиконання яких можна притягнути один одного до відповідальності. І зараз якраз той момент, коли калушани можуть взяти ситуацію до своїх рук. Так, інспекція з питань захисту прав споживачів видала приписи для КП ЖЕО №1 та №4, якими зобов’язала переукласти договори зі споживачами впродовж місяця, згідно із Типовим договором постанови Кабміну № 529. Один із важливих пунктів договору — це складання акту-претензії із зазначенням у ньому строків, виду порушення, кількісних і якісних показників послуг. Акт-претензія подається виконавцеві, який вирішує упродовж трьох робочих днів питання щодо проведення перерахунку платежів або надає споживачеві  обгрунтовану  письмову  відмову  у задоволенні його претензій. Спори між сторонами вирішуються шляхом проведення переговорів або у судовому порядку.

Згідно із листом першого заступника міського голови Ігоря Матвійчука, згідно із ст. 179 Господарського кодексу України, при укладанні господарських договорів сторони не можуть відступитися від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. 
Любов Танасійчук скористалася такою можливістю. Уточнення, які внесла калушанка, стосуються, насамперед, прозорості роботи ЖЕО. Вона запропонувала платити за фактично надані послуги, а їх якість мають підтверджувати мешканці будинку. Крім того, Любов Танасійчук пропонує ЖЕО надавати журнал обліку виконаних у будинку робіт — на вимогу мешканців будинку. Чи взяло до уваги ЖЕО ці пропозиції — наразі невідомо.

За інформацією “Вікон”, калушани готуються оскаржити у суді рішення виконавчого комітету Калуської міської ради про зміну тарифів на житлово-комунальні послуги. Найпевніше, цей процес очолить народний депутат Ольга Сікора, яка витребувала у директора КП ЖЕО №1 документи, які стосуються тарифів на житлово-комунальні послуги. Причина — колективні звернення калушан про невідповідність якості комунальних послуг встановленим тарифам та їхня економічна необгрунтованість.


ДО ТЕМИ
У ЖЕО №4 знайшли порушень на півмільйона гривень

Державна фінансова інспекція в Івано-Франківській області провела планову ревізію фінансово-господарської діяльності КП ЖЕО №4 та виявила порушень на більше, ніж півмільйона гривень.

Фінінспекція перевіряла діяльність ЖЕО за період із початку 2010 до березня 2013 року. За результатами проведеної ревізії встановлено порушень, що призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів на 316 тис. гривень, та тих, що не призвели до втрат — на 251 тис. гривень. На 7 посадових та службових осіб КП складено протоколи про адмінпорушення та накладено штрафи.

Нагадаємо, що фінансова інспекція вже виявляла порушення у роботі калуської комуналки: перевіркою було встановлено безпідставне нарахування 60 тис. гривень заробітної плати в управлінні ЖКГ Калуської міської ради.

Також під час перевірки Калуська міжрайонна прокуратура виявила, що заробітна плата у КП “ЖЕО №1” виплачується нерегулярно та несвоєчасно, Таким чином, людям заборгували майже 374 тис. гривень, а керівництво КП “ЖЕО №1” скеровувало наявні на рахунках кошти не на зарплату, а на інші, не першочергові платежі. Для усунення виявлених порушень міжрайонна прокуратура внесла директору ЖЕО подання, за результатами розгляду якого працівникам підприємства виплатили заборговану зарплату.

Вікна


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 02.10.2013 09:40