Вадим Войтик, директор «ЄРЦ»: Суперечку з антимонопольним комітетом будемо вирішувати у суді

news-image: Вадим Войтик, директор «ЄРЦ»: Суперечку з антимонопольним комітетом будемо вирішувати у суді
Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України оштрафувала КП «Єдиний розрахунковий центр» (м. Івано-Франківськ) на 200 тисяч гривень. «За два порушення у вигляді зловживання монопольним становищем, що призвели до ущемлення інтересів споживачів», - йдеться у повідомленні. Детальніше про «злочин і кару» говоримо з директором КП «Єдиний розрахунковий центр» Вадимом Войтиком.

Днями прес-служба ЄРЦ повідомила про чималенький штраф, виписаний підприємству Антимонопольним комітетом: 200 тисяч. Чим платити будете?

– Вибір  у нас невеликий. Адже не заплатити підрядникам ми не можемо, тож квартплата до копійки йде виробникам послуг. Зрештою, за цим пантрують інші контролери – та ж фінінспекція. Податки теж ніхто не скасовував, сума сплаченого за цей рік вже перевалила за мільйон. Залишаються кошти статутного фонду, простіше кажучи – скасуємо якийсь із запланованих капремонтів. Звісно, якщо все ж доведеться цей штраф сплачувати.

– А які є варіанти?

– Виключно правові. Рішення, на наш погляд, ухвалювалось з процесуальними порушеннями, матеріали «справи» не досліджені, оцінка доказів не вірна. Тож дорога ЄРЦ до суду. Причому за підсудністю питання буде слухатись в Київському господарському суді.

– Здається, в ЄРЦ попри юний вік вже чималий судовий досвід.

– Саме так. Причому переважно – з  нашої ініціативи. Так через суд довелося скасовувати незаконний припис Дежфінінспекції, вже в апеляційній інстанції перебуває справа щодо захисту ділової репутації підприємства, щоразу виграшні суди з визнання договірних правовідносин та стягнення несплаченої квартирної плати.

Ну  а щодо контролерів, то працюючи все  життя у приватних комерційних  структурах, зокрема і в нігілістичні 1990-і ніколи не відчував такої навали ревізорів. Лише тепер я дізнався про існування деяких перевіряючих, з якими Бог милував від  давнішого знайомства.

Іноді за тиждень до нас приходить до п’яти перевірок. І що? Один раз  штраф заплатив я, за помилку бухгалтера в декларації до соцстраху, один раз  мій заступник. Це вважається ефективним використанням надпотужної державної  утискової машини? Сумніваюсь.

– Але ж ви дійсно є монополістами, всі про це кажуть!

– Чекайте. Закон прямо говорить, що не може бути у будинку два управителя, два балансоутримувача. За такої логіки антимонополістів кожна особа в момент відвідування супермаркету стає жертвою монополіста. Адже в конкретно взятий час в конкретно взятому місці в людини дійсно обмежений вибір – лише те, що на полицях. Проте варто вийти на вулицю та іноді просто перейти дорогу і до вибору та кольору споживача інші, нічим не гірші магазини.

Саме це ми і намагалися довести чиновникам АМК. Навіть серед комунальних підприємств є альтернативний управитель – «Дирекція замовника». І ще кількадесят суб’єктів, що надають аналогічні послуги. Ніщо не заважає людям обрати собі інший, альтернативний спосіб управління своїм майном. Саме ЄРЦ ініціювало ухвалення відповідного рішення міською радою, яке вже стало еталонним для багатьох міст України.

Від початку  роботи ЄРЦ за заявами власників  зняло з управління майже сотню  будинків. Півтора десятки навпаки, прийняло собі на баланс. То де тут монополія?

– Зрозуміло, що в першу чергу  все залежить від самих людей. Але чи коректно себе ЄРЦ поводить з мешканцями, нехай з безініціативними, навіть пасивними, але співвласниками, як ви це любите наголошувати?

– Не завжди коректно, згідний. Я був свого часу в аналогічному підприємстві Варшави. Так там майже половину штату складають люди, які щодня ходять на збори до людей. Але ж і ми такі збори проводимо з ключових питань. Скажіть, за часів жеків бодай раз щось таке відбувалось? Ну а в нас такі збори – майже щоденна практика.

Ми  збираємо стоси підписів з найрізноманітніших питань. В першу чергу – щодо прийнятих робіт. Була така практика за часів жео?

Так, в ідеалі слід було би обговорювати кожний ремонт до його початку. Але самі подумайте, чи це можливо. За минулий рік ми виконали 700 кошторисних робіт. Більше половини з них носили аварійний характер.

Власник зобов’язаний утримувати своє майно, причому так, аби не зачіпати інтереси інших людей. За допомогою  ЄРЦ, когось ще чи власними силами – це вже інше питання. Але зобов’язаний.

– Ну а ваші договори? Про це не раз говорили, зокрема  і в пресі. А ви стояли на своєму!

– Ні, що значить стояли на своєму? Просто всьому свій час. Скажіть, будьте добрі, чи реально було підписати з усіма мешканцями договори за кілька місяців? Ні, не реально. Житловий фонд нам передавали до певної дати. Як було діяти?

Можливо, що ніяк, сподіваючись що за рік чи два договори будуть підписані. Але от тоді би якраз і виникла  ситуація бездоговірних відносин з більшістю споживачів! Натомість ми обрали шлях наших харківських колег: публікація публічного договору.

В даний час відбувається процес отримання мешканцями письмових  договорів або визнання через  суд договірних правовідносин. Щомісяця в кожному рахунку ми друкуємо запрошення прийти та отримати договір. По квартирам розносимо додаткові запрошення, по під’їздам розміщуємо наклейки.

І попри те, що саме споживач в силу вимог закону зобов’язаний такий  договір укласти ми маємо на сьогодні лише третину від необхідних підписів. РЕМ у такій ситуації давно би відключив «бездоговірним» споживачам світло. А ми – продовжуємо роз’яснювальну роботу. Зрештою, у колег з компанії СТЕК, якщо я не помиляюся, лише відсотків 20 підписантів.

– Ще є прибудинкові території.

– Є. І пречудові схеми тих  територій. Деякі дійсно соромно  навіть показувати. Але це та спадщина, яку ми отримали від жеків. Бо в  них не було взагалі жодних схем. Це на етапі передачі фонду ми змусили  бодай якось окреслити території  утримання будинків. Причому ці схеми погоджені архітектурою та затверджені сесією міської ради.

Добре вони, чи погані, але ЄРЦ мав  повне право і підстави саме їх брати до розрахунків тарифів. В  чому ж наша вина?

Хоча ні, вина певна все ж є. Ми дійсно мали би не чекаючи потихеньку поуточнювати бодай окремі, кричущі питання. Бо так склалася ситуація, що нікому більше це не потрібно. Зробити все по-науці не вийшло, потрібні грубі гроші та складання порайонних архітектурних планів. Фахівців-землевпорядників у нас немає.

Не так давно ми ініціювали питання погодження цих, тимчасових схем на дещо кращому рівні, через комісійне обстеження на рівні представників всіх зацікавлених служб. Така робота вже ведеться. От тільки підсумки далеко не однозначні. Іноді внаслідок комісійного перемірювання плата за прибирання навпаки, буде збільшена. 

– Ви пробували ці аргументи довести  під час розгляду справи територіальним відділенням АМК?

– Безумовно. Закон дозволяє подавати нам клопотання, докази, ініціювати експертизи. АМК відхилив чи навіть проігнорував всі подані звернення. Ми навіть звернулись до суду, аби спонукати їх розглянути. Справа слухається у Львові.

Звернулись  до обласної прокуратури. Та відповіла, що допоки слухається справа у суді, для прокурорського реагування нема підстав. Однак це не зупинило антимонопольних чиновників від рішення.

Ви натякаєте на замовний характер справи?

– Та ні. Були скарги людей і я це розумію. З перших днів ми будували публічну комунальну службу. Дуже часто –  приймаючи непопулярні рішення. Іноді, піднімаючи неабиякі намули, що в короткочасній перспективі мало наслідком і нерозуміння, і скарги. Це як в лікуванні, коли доводиться робити спершу боляче, аби потім було добре.

Не готовий казати, що все добре, але переконаний, що галузь впевнено стала на шлях одужання. В тому числі, в частині конкурентності. На ринку працюють кількадесят підрядних компаній, залучених на конкурсній основі. До речі, тогоріч у роботі конкурсної комісії представники АМК брати участь відмовились. На осінній конкурс цього року будемо їх запрошувати знову.

З директором КП «ЄРЦ» Вадимом Войтиком розмовляв Володимир Кушніренко


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 25.06.2013 11:14

кум
26.06.2013 11:13
не бідний)