Хто прийшов на місце «смотрящих»: Івано-Франківщина на двох
.jpg)
Журналісти дослідили, як змінилися центри впливу в регіонах і столиці після втечі Януковича.
За часів Януковича "смотрящими" називали тих, хто збирає данину з бізнесу в тому чи іншому регіоні, прикриваючись своїм дахом у верхньому ешелоні влади. Якщо "наглядачі" виходили за рамки злодійських понять про пристойність, їх виводили з гри.
Після втечі Януковича термін "смотрящий" залишився, хоча його значення змінилося. Тепер він використовується в тому контексті, що у всіх великих політичних сил, включаючи і мільярдерів з політичними інтересами загальноукраїнського масштабу, таких як Рінат Ахметов або Ігор Коломойський, є свої "куратори", "відповідальні", "уповноважені" в регіонах - якщо і не в кожному, то, принаймні, в тих, які ці сили вважають або намагаються зробити своїми базовими.
"Ділова столиця" спільно з порталом depo.ua розглянули основні центри впливу в столиці та в усіх регіонах, за винятком окупованого Криму. Це дозволяє зробити деякі висновки і про ситуацію в країні в цілому. Тільки про деяких областях можна сказати, що там головним центром впливу є губернатор. Ще в кількох областях губернаторів доповнюють своїм політичним вагою великі фігури з оточення Петра Порошенка. Але чимало й таких регіонів, де є дві-три приблизно рівновеликих за своєю силою угруповання, іноді жорстко конкурують один з одним, іноді мирно співпрацюють, тому що поділили сфери інтересів. При цьому місцева президентська команда може навіть і не входити в число цих двох-трьох найвпливовіших.
Дана картина, безсумнівно, зміниться після жовтневих виборів. З одного боку, всюди суттєво оновиться склад місцевих рад, і чи не в усіх облрадах президентська партія стане ядром правлячої більшості. Але з іншого - безсумнівно і те, що після виборів як мінімум половина губернаторів позбудеться своїх крісел. Тому десь посилиться вплив Президента, а десь - олігархічна роздробленість.
Оскільки стаття є доволі маштабною, Бліц-Інфо публікує тільки ту частину, що стосується Прикарпаття.
Прикарпаття на двох
Сьогодні відносини голови Івано-Франківської ОДА та "приватівців" виглядають як партнерські, але результат місцевих виборів може порушити цю ідилію.
Ще рік тому в місцевому самоврядуванні Івано-Франківської області балом правила "Свобода". Тепер її вплив поступово сходить нанівець, а найбільш сильні позиції має команда губернатора Олега Гончарука. Успішний у минулому бізнесмен, засновник ТОВ "Лігос" (виробництво кондитерських виробів), Гончарук був призначений головою ОДА у вересні 2014 р До цього він жодного дня не працював у сфері державного управління, але мав досвід народного представництва - з 2010 р був депутатом Івано-Франківської міської ради. У минулому Гончарук був у партії "Фронт змін" Арсенія Яценюка, але покинув цю політичну силу в 2011-му, після того як керівництво організації прийняло рішення про злиття з партією "Батьківщина".
Стрімку кар'єру в держсекторі Гончарук, як подейкують, зробив завдяки енергійній участі у парламентській кампанії "Блоку Петра Порошенка" в області. І тоді ж добре спрацювався з керівником кампанії, народним депутатом Анатолієм Матвієнко. Після призначення в ОДА на посаду свого першого зама Гончарук просунув власну креатуру - Сергія Басараба, засновника компанії «Франківськміськбуд", депутата міськради та керівника міського штабу БПП на парламентських виборах. А заступником, в чиєму підпорядкуванні знаходиться економічний блок, став близький до Матвієнка керівник обласного осередку БПП Володимир Кушнір. Анатолій Сергійович зберігає статус куратора регіону, регулярно навідується з візитами, проводить спільні з керівництвом ОДА наради. В області впевнені, що допомога Матвієнко виявилася вирішальною, коли в липні Івано-Франківщині було виділено з держбюджету 650 млн грн. на ремонт місцевих доріг.
Ці самі дороги виводять до другого центру впливу в області - групі "Приват", яку тут представляє народний депутат Олександр Шевченко. Так, підконтрольна Шевченко компанія ТОВ "ПБС" має шанси освоїти, як переможець тендеру, половину зі згаданих 650 млн грн. І це при тому, що ТОВ "ПБС", за даними ЗМІ, запросила за свої послуги на 70 млн грн. більше, ніж її конкуренти. Шевченко приєднався до групи Коломойського на початку 2000-х, коли заснована ним компанія ТОВ "Скорзонера" розпочала будівництво гірськолижного курорту "Буковель" за гроші дніпропетровців. Однак у велику політику "Приват" почав просувати свого прикарпатського протеже лише в 2012-му: Шевченко балотувався в народні депутати по мажоритарному округу №83 в Івано-Франківську, але програв представнику "Свободи" Олександру Сичу. А заповітний мандат колишній директор "Буковелю" отримав лише за підсумками голосування в цьому ж окрузі на довиборах у травні минулого року. У жовтні він повторив свій успіх - в якості кандидата від БПП.
Тепер Шевченко не проти обміняти мандат народного депутата на посаду мера Івано-Франківська - в якості висуванця від "УКРОПу". Від президентської партії йому протистоятиме колишній міський голова Калуша, народний депутат від БПП Ігор Насалик. Дуже хотів отримати підтримку БПП "Солідарність" чинний мер Віктор Анушкевичус, але програв кастинг Насалику. Тепер він буде пробувати переобратися, висунувшись від Української народної партії. У цьому розкладі від поведінки губернатора багато в чому залежатимуть перспективи подальшого співіснування центрів впливу - як і раніше мирного або вже конфліктного. Судити про це можна буде за непрямими ознаками, наприклад, чи зміниться склад правління приналежного "приватівцям" ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття". Адже сьогодні заступником голови правління трудиться батько губернатора 74-річний Роман Гончарук.
Нардеп Шевченко погрозами та маніпуляціями намагається залучити свою фірму до ремонту дороги Н-09?
"Як не з'їм - то понадкушую": Фірма Шевченка воює за Тичини, а незавершена Набережна - руйнується?
