Віддайте Даню! Франківчанка каже, що екс-чоловік та свекруха відібрали в неї сина


Мати стверджує, що, всупереч закону, її шестилітнього сина вже півроку переховують екс-чоловік та свекруха. Сторони потопають у скаргах, заявах та судових позовах: у кожного з них своя правда. Дитина ж опинилася в центрі сімейної війни.

У редакцію «Галицького кореспондента» звернулася 33-річна франківчанка Ірина з проханням розповісти її історію. Жінка каже, що зараз у розпачі та не бачить іншого виходу. З етичних міркувань не вказуємо прізвища учасників сімейної драми.

Домовленість скасована

«Вона мене відразу не злюбила, – починає Ірина. – Казала, що ми з її сином не пара та все одно не будемо разом. Перед самим весіллям ми з Рустамом сильно посварилися і церемонію скасували. Протягом усієї вагітності я жила сама. Рустам повернувся лише перед пологами. Потім це стало звичним явищем: він то кидав нас із сином Даниїлом, то знову з’являвся. Зі свекрухою Ольгою стосунки стали ще гіршими. Абсолютно різні погляди на виховання дитини спричиняли постійні чвари. І взагалі Ольга часто повторювала, що дитині буде краще з нею, мовляв, вона єдина знає, як правильно виховати Даню».

Згодом Ірина дізналася, що чоловік кохає іншу. Вона каже, що не забороняла синові бачитися з батьком, хоча, як запевняє Іра, хлопчик і не виявляв особливого бажання: «Рустам ніколи не був хорошим татом. Малюк постійно дратував його. Коли я гуляла з Данею чи ходила з ним до лікарів, чоловік у цей час бавився в комп’ютерні ігри».

Найгірше, за словами Ірини, почалося, коли вона влаштувалася на роботу до свого кума. Адже на тому ж підприємстві працював і її колишній чоловік.

«Коли Рустам усвідомив, що я остаточно вийшла з-під його контролю, стала незалежною, то дав своїй мамі цілковиту свободу дій, – продовжує Ірина. – А вона завжди погрожувала, що рано чи пізно відбере в мене дитину. Я просто ніколи не сприймала ті слова серйозно… Це сталося в січні цього року. Приїхав Рустам, сказав, що побуде з Данею у його кімнаті. Я ж пішла подрімати. Коли прокинулася, вдома вже нікого не було. Незабаром прийшов Рустам і заявив, що син більше не житиме зі мною».

Через кума домовилися, що малий мешкатиме у бабусі, а Ірина братиме його на вихідні. Жінка погодилася, бо не хотіла загострювати конфлікт. Однак у квітні обставини різко змінилися.

«Відколи Даня там мешкав, він став іншим, – розповідає Іра. – Час від часу почав  вимовляти нецензурні слова. Постійно просив не повертати його назад. Останнього разу, коли я віддавала Даню, він дуже вередував, благав залишитися зі мною, наче щось передчував. Серце краялося, але ж я розуміла – є домовленість, якої необхідно дотримуватися. Тоді я востаннє бачила свого сина. Наступного дня через кума екс-чоловік передав, що угоду скасовано і сина я більше не забиратиму».

Вже у травні Ірина разом із адвокатом склали позовну заяву про викрадення дитини: «Я думала, що з першого ж судового слухання питання буде вичерпане. Але Рустам кілька разів поспіль не з’являвся на суд. Зрештою, 5 серпня суд таки задовольнив наш позов про відібрання дитини у бабусі Ольги. Однак довелося чи не місяць «оббивати пороги» в Державній  виконавчій службі, фактично випрошуючи, аби судове рішення нарешті виконали. Кілька разів працівники ДВС ходили до бабусі, але дитини там не було. В розшук теж не подавали, відмахуючись якимись бюрократичними причинами. Хоча я припускаю, що їх «попросили» затягувати час і не виконувати судове рішення. Гадаю, це вплив бізнесових друзів Рустама. Крім того, Ольга підставила мого адвоката. Через неї у нього забрали ліцензію. Після того, як я разом зі слідчим та адвокатом приїхала до неї додому, аби оглянути місце злочину (адже було відкрите кримінальне провадження про викрадення дитини), свекруха, окрім того, що перешкоджала огляду, ще й нанесла сама собі легкі тілесні ушкодження і потім заявила, що це зробив мій адвокат. Тепер за мою справу жоден правник у цьому місті не хоче братися».

Ігор Повх, колишній адвокат Ірини, тільки додає: Закон України чітко передбачає – відібрати дитину у мами можна лише, коли вона є наркоманкою, алкоголічкою, веде аморальний спосіб життя і це підтверджено офіційними документами.

Вистава?

Ольга, свекруха Ірини, подає ситуацію у зовсім іншому світлі: «Ми втомилися вкотре пояснювати одне й те ж. Це  просто психологічна війна проти нашої сім’ї. Колишній адвокат Ірини вигадав для неї історію збідованої матері, яку вона нахабно розповідає у всіх інстанціях. Ця жінка не дає нам жити вже не один рік. Тепер ось у газету звернулася, щоб винести цей бруд на загал. Даниїлка вона ніколи не шкодувала. Якби я з самого початку не допомагала, хтозна, що б зараз було з цією дитиною. Є довідка від дільничного лікаря, що малям займалися тільки бабуся і батько. Мамин догляд за Данею був жахливим. Про спеціальне дитяче харчування взагалі не йшлося. Щоб хлопчик не тривожив її нічний сон, Іра давала йому заспокійливі таблетки. Потім ми ледве витягнули Даню з дисбактеріозів, бронхітів і отруєнь. Вдома Іра постійно верещала. До речі, саме її раптові психози насторожили мого сина, і він скасував весілля. Коли Рустам перестав жити з нею, Іра почала досить часто віддавати мені дитину. Поступово періоди перебування внука зі мною збільшувалися. Було таке, що вона два місяці не брала дитину. Мало того, ця жінка шантажувала Рустама. Синові доводилося задобрювати її подарунками, бо інакше вона не дозволяла нікому бачитися з Данею. Рустам оплачував її гулянки, косметичні операції, подорожі, навіть придбав автівку. Є численні свідчення від сусідів, довідки, що дитиною постійно займався лише Рустам: водив у гуртки, дитсадок тощо. Багато хто й досі думає, що мама Даниїла десь за кордоном».

Рустам узагалі вражений тим, що Ірина звернулася в ЗМІ. «Не розумію, для чого ця вистава? Адже все одно правда випливе», – каже він.

Чоловік стверджує, що дитину ніхто не переховує від матері. Протягом усього часу хлопчик мешкав з ним у бабусі вдома. Каже, що Ірина сама не виявляла жодної ініціативи побачитися з Данею. «Вона прийшла до нас лише двічі, – продовжує Рустам. – Першого  разу – коли незаконно увірвалася разом зі своїм адвокатом та слідчим. Тоді Даня так  злякався, що забився десь аж на балконі. А вдруге завітала з працівниками ДВС, але якраз тоді ми з сином поїхали на оздоровлення, бо в малого хронічні проблеми з бронхами».

Рустам запевняє, що колишня цивільна дружина рідко поводилася адекватно. Каже, є офіційні папери, що Ірина неодноразово була затримана у нетверезому стані за антигромадську поведінку. Бували випадки, коли вона намагалася порізати собі вени, ковтала велику дозу пігулок, є збережені телефонні переписки, де Іра згадувала про суїцид, про те, що хоче вдарити Даню, бо він схожий на свого батька, і т.д.

«Все терпілося дуже довго, – каже Рустам. – Мені простіше було відкупитися грошима – лише, щоб дала спокій і не забороняла бачитися з сином. Але щойно з’явилася реальна небезпека для дитини, терпець увірвався. Коли я прийшов до Дані й побачив, що Іра у стані алкогольного сп’яніння повзає на колінах і погрожує наковтатися пігулок, я забрав сина до себе. Ірину це цілком влаштовувало».

За словами Рустама, в останні рази, коли вона після вихідних приводила сина до них, хлопчик був або з мокрими ногами, або з високою температурою. А точкою кипіння стало те, що Іра на цілу добу залишила Даню з чужим чоловіком, а сама десь відпочивала. А замість того, щоб пояснити свою поведінку, вона сказала, що ні з ким не домовлятиметься і що ми побачимося в суді. «Якщо Іра не чує за собою вини, то зробить так само ще раз, – каже чоловік і додає: – Вона лютує, бо я припинив її фінансувати, тим паче зараз у мене нова дружина, з якою ми щасливі»…

«Іра каже, що ми не з’являлися у суді? – додає свекруха Ольга. – Але ж нам повістки приходили в останній день перед судом. А суддя не брала до уваги наші прохання про відкладення справи, аби ми бодай змогли собі знайти захисника і належно підготуватися. Тож зараз в апеляційному суді оскаржуємо рішення про відібрання дитини від мене. Також відбувається судове слухання щодо місця проживання дитини. Але для цього має бути висновок комісії з питань захисту прав дитини, куди Ірина не з’явилася чотири рази поспіль, пояснюючи це тим, що перебуває у відрядженні. Засідання постійно мусять переносити».

Правова колізія

Начальник відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції Ростислав Пахолік каже, що затримка виконання судового рішення від 5 серпня про відібрання дитини в Ольги жодним чином не залежить від працівників ДВС.

Хлопчика необхідно було відібрати у бабусі й передати матері. Однак на той час він перебував з батьком на санаторному лікуванні. Тож адвокат Ірини через суд змінив спосіб відібрання Даниїла: «відібрання у бабусі» змінили на «відібрання у будь-яких осіб». «Тоді ми звернулися в суд про розшук дитини, що передбачено законом, – каже посадовець. – Але суд не міг ухвалити рішення про розшук, бо одночасно в апеляційному суді почали слухати справу про скасування попередньої ухвали щодо відібрання дитини в будь-яких осіб. Мусили спершу дочекатися цього рішення. Утворилося замкнуте коло».

Мама Іра погана

Рустам наголошує, що він зовсім не хоче позбавити екс-дружину батьківських прав, так само, як і не забороняє їй бачитися з сином, але цілковито віддати Ірині хлопчика боїться. Переконаний, що вона психологічно не готова виховувати дитину. Тим паче сам Даня, як запевняє Рустам, відразу замикається, коли мова заходить про маму. Телефонувати їй хлопчик теж відмовляється: «Я не хочу. Пізніше».

Надія Цюпер, методист Центру практичної психології та соціальної роботи, за запитом Служби у справах дітей міськвиконкому проводила психологічне обстеження Даниїла щодо визначення емоційного стану в сім’ї. Вона стверджує, що процедура проводилася без присутності батьків чи родичів, аби уникнути найменшого впливу на дитину.

Спеціаліст зробила висновок, що для хлопчика авторитетним є тато, він відчуває належність до сім’ї, в якій наразі проживає – з батьком і бабусею. Даниїл розповідав, що у нього є дві мами: хороша мама Оля (нова дружина Рустама) і погана мама Іра. Пояснення такої відповіді дитина уникала. Про маму Іру він узагалі не хотів говорити.

Колишній Ірин адвокат Ігор Повх обурений такою психологічною експертизою: «У конвенції ООН задекларовано, що діти від народження до десяти років мешкають із матір’ю, а потім уже беруть до уваги думку дитини. У нашому випадку органи опіки, будучи матеріально зацікавленими, все ж вирішили, що в цій справі буде доречно зробити психологічне обстеження шестилітньої дитини. А потім надали довідку від психолога, де вказано, що хлопчик начебто не є прив’язаним до матері. Проте Ірину ніхто навіть не попередив про час і місце того обстеження. Вона ж не бачилася з дитиною майже півроку. Даню могли «зазомбувати», сказати про маму все, що завгодно».

Подумайте про старість

Вся ця історія є надто приватною для публікації, однак і надто жорстокою для замовчування. Таких випадків, коли дорослі міжусобиці шматують дитячу долю, безліч.

Психолог Наталка Чаплинська каже, що коли конфлікти в родині вирішуються деструктивно, найбільше травмуються діти, адже здебільшого у них розвивається почуття власної провини за сімейні негаразди.

«Найстрашніше, коли малюк стає центром маніпуляції та об’єктом вирішення особистих амбіцій батьків, – наголошує фахівець. – У цьому випадку співчуваю обом батькам і раджу їм подумати про свою старість: як правило, нащадки не забувають понівеченого дитинства».