Діагнозу “вилітаючий диск” не існує, - МОЗ спростовує популярні міфи
Можливо ви чули про "вилітаючий" або "зміщений диск" в хребті. Та чи можуть диски вилітати, а найголовніше, чи можна їх потім поставити на місце? Будова нашого хребта повністю виключає таку можливість.
Про це йдеться на сторінці в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун у мережі Facebook.
Тож якщо вам пропонували або пропонують поставити диск на місце, будьте обачливими. Адже діагнозу “вилітаючий диск” не існує.
Нейрохірург Vadim Illyashenko пояснює, чому "вставляти диски" - це хибна практика.
Міжхребцеві диски* не просто вставлені в хребет, на зразок шайб. Вони дуже міцно пов'язані з хребтом, фактично є одним цілим із ним, тому не можуть просто зміститися чи вилетіти в процесі нашої повсякденної активності. Відповідно, їх не можна вставити на місце чи вправити.
Хоча іноді пацієнти заперечують: “що ж тоді клацнуло в спині, коли мануальний терапевт начебто вправляв мені диск?” Насправді, хрускіт або клацання виробляють міжхребцеві суглоби (а в грудному відділі ще і реберно-хребетні суглоби).
В рідині, яка знаходиться в суглобах, міститься розчинений азот. При різкому натисканні на хребці в суглобах може відбутись швидке зниження тиску, розчинений азот переходить в газоподібний стан, що і супроводжується характерним звуком. При цьому нічого не “повертається на місце”, оскільки все спочатку було на місці.
Як і при клацанні в суглобах пальців рук. Чому ж настає полегшення в таких випадках? Одне з пояснень - в результаті усунення м'язового спазму.
Зміщуватися (мігрувати) можуть окремі фрагменти внутрішнього ядра диска через тріщини у фіброзному кільці, які виникають внаслідок дегенеративно-дистрофічних процесів, а саме грижі дисків. У таких випадках також неможливо якимось чином здійснити вправлення цих фрагментів назад.
Тож практикам "вправляння вилетівших дисків" довіряти не варто.
*Міжхребцеві диски - це еластичні хрящові “прокладки” між хребцями (від другого шийного хребця до крижів). Кожен з них складається із зовнішнього фіброзного кільця, що безпосередньо зв’язує хребці та внутрішнього пульпозного ядра, яке по консистенції нагадує щільний гель. Спереду і ззаду диски покриті потужними поздовжніми зв'язками, які йдуть уздовж всього хребта і є одними з найміцніших зв'язок в нашому тілі. Уявіть, що колагенових шарів у фіброзному кільці може бути до 20, до того ж їх внутрішні і зовнішні шари з’єднуються з тілами хребців.
