Дружній до дитини: Архітектор назвав недоліки і переваги дитмайданчика на Міцкевича
В Івано-Франківську останнім часом активно обговорюють облаштування дитячого громадського простору у сквері Міцкевича.
Франківський архітектор Андрій Назаренко висловив свою думку щодо доцільності його встановлення.
Дитячий майданчик придумав Фрідріх Фребель (1782–1852) — той самий, що придумав дитячі садки. «Діти будуть рослинами, а я їхнім садівником!» — звідти і назва. Але його дитячі майданчики використовувалися тільки для дозвілля на території садків. Громадські ж дитячі майданчики, якими їх знаємо ми, розповсюдились пізніше — на початку XX-го століття, і причиною слугував стрімкий розвиток автотранспорту. До цього природним простором для ігор були звичайні вулиці, які стали небезпечними після приходу автівок. Теодор Рузвельт в одній зі своїх промов сказав:
«Гра — це фундаментальна потреба, тому діти повинні забезпечуватись дитячими майданчиками так само, як школами. Це означає, що вони повинні розповсюджуватися містом в межах пішої доступності кожного хлопчика і кожної дівчинки, тому що діти ще не можуть дозволити собі проїзд»
Необхідність
Чому саме Міцкевича?
Естетика, етика і історичний контекст
Безпека
Друга проблема: безпека. Тут ми не перші. Стаття «Чи можуть дитячі майданчики бути надто безпечними» випускника Єльського університету, журналіста Джона Терні для «Нью-Йорк Таймс» розповідає нам про дивовижні парадокси, посилаючись на провідних професорів з усього світу.
Наприклад, надміру безпечний дитячий майданчик здається дітям надто нудним. Через природню потребу долати виклики, дитина починає використовувати ігрові елементи не за призначенням: з’їжджати догори дригом або використовувати для лазіння зворотню сторону обладнання. Сценарії дитячої поведінки непередбачувані і саме тому це робить «безпечний дитячий майданчик» непрогнозовано небезпечним. Якщо дитина не зустрічається з ризиком, не долає страхи і не відчуває перемоги — такий дитячий майданчик робить ведмежу послугу. Психологи пояснюють зростання чисельних фобій, як наприклад страху висоти в дорослих саме надміру безпечними дитячими майданчиками. Цю проблему розуміють виробники ігрового обладнання та асоціації, які займаються випуском нормативів, але продовжують створювати надто безпечні майданчики через страх судових позовів від батьків.