Гімнастика в франківській трупарні


Цісарсько-королівська гімназія (тепер морфологічний корпус медуніверситету) була дуже шанованим учбовим закладом у Станиславові. Однак умови, в яких перебували учні, в багатьох викликали нарікання.

У грудні 1904 р. відомий у місті політик Павло Стверня подав звернення до віденського парламенту щодо побудови нового гімназійного будинку. В цьому зверненні він вказував усі вади старого приміщення:  в пивницях збирається вода, від чого стіни будинку вкриваються грибком, класи темні, бо вікна в будинку малі, адже раніше тут були келії монастиря єзуїтів, пише ЗК

На лавках, замість 3-4 учнів згідно з приписами, сидять 6-7, а всього в гімназії тоді вчилося більше тисячі учнів. Але найбільше батьків гімназистів та громадськість міста обурював той факт, що гімнастичний зал містився в колишній трупарні монастиря єзуїтів. Мабуть, тут зберігали тіла померлих монахів та містян, яких відспівували на монастирських службах. Хоча з тих пір минуло багато часу, батькам усе ж здавалося, що таке «темне минуле» гімнастичної зали може зашкодити здоров’ю дітей. Незабаром громадськість досягла своєї мети: у 1907 р. у кам’яниці Ґеніґсберга (тепер вул. Мазепи, 20) відкрилася друга державна гімназія.