Кохання Іванка Франка і Юзефи Дзвонковської закарбоване на одній з багатоповерхівок Франківська
Кожного дня сотні мешканців міста проходять повз будинок навпроти Ратуші де розміщений торговий цент "Н".
Мабуть кожен хто піднімав голову і дивився на багатоповерхівку помічав, що на самому верху є барельєф з зображенням двох закоханих - це Франко і Дзвонковська. Про це розповіла на своїй сторінці у Фейсбук Мілена Вітровська.
"На площі Ринок стоїть велика кам’яниця, яку ще називають «Будинком Бойка». Над наріжним балконом п’ятого поверху видно барельєфи чоловіка та жінки, які простягають руки один до одного. Це не якісь абстрактні персонажі, а Іван Франко і Юзефа Дзвонковська", - написала Мілена.
В житті Франка було три жінки, яких він кохав і відобразив це у вірші «Тричі мені являлася любов...». Сам поет каже про свої почуття:
«Явилась друга — гордая княгиня.
Бліда, мов місяць, тиха та сумна,
Таємна й недоступна, мов святиня...»
Гордою княгинею стала для Франка Юзефа Дзвонковська. Юзефа була дуже вродливою жінкою і багато хлопців закохувалися в неї, однак вона нікому не відповідала взаємністю, хоч з усіма була привітна і добра. Всі вважали, що це відбувалося із-за того, що вона була «високого походження».
На Франка Юзефа справила сильне враження:золоте волосся, коралові вуста, очі кольору блакиті, непересічна кмітливість і глибока мудрість взяли Франкове серце у полон. Він закохався щиро, шалено і вирішив, що це саме та жінка, яка може бути його дружиною. Але мати Юзефи відмовила Франку.
Відмова дівчини прикро образила Франка, лише потім він довідався, що Дзвонковська була хвора на туберкульоз. Рано чи пізно вона мала померти, тому вона не могла стати його дружиною. Відмовляла Юзефа і всім іншим, але лише Франкові відкрила істинну причину.
Прожити їй судилося всього 30 років. Франко присвятив Юзефі Дзвонковській десять віршів. В останньому вірші, написаному вже після її смерті, він напише: «Вона умерла! — Ні, це я умер».
