На Івано-Франківщині пройшов літній християнський табір «Добрий пастир»

29 червня в Карпатах завершився літній християнський табір для молоді, дітей та їхніх батьків, який організувала катехитична школа «Воскресіння», що вже четвертий рік діє при архикатедральному і митрополичому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у м. Івано-Франківську.

Цього року «відпочинок із Богом» відбувався в с. Яблуниця на базі садиби «У Павла». У першому заїзді з 19 по 24 червня по-християнськи відпочивали 43 дитини старших класів. У другому заїзді - з 25 по 29 червня- діти молодших класів та їхні батьки, загалом - 63 особи.

Комфортабельні умови проживання та служіння аніматорів дозволили досконало зреалізувати досить насичену та цікаву програму літнього табору, інфомує сайт Архікатедрального собору УГКЦ. Щоденно учасники християнського відпочинку прокидалися о сьомій годині ранку, щоб зробити зарядку та належним чином приготуватися до Божественної Літургії. Під час Служби Божої з уст отця Романа Влашина, директора катехитичної школи і організатора табору лунали науки про Христа – Доброго пастиря, який життя своє кладе за овець, який має також овець з іншої кошари, яких і має обєднати, щоб було одне стадо та один пастир.

Після смачного сніданку, діти та дорослі активно бралися до праці у групах, розважаючи над чеснотами: добротою, вірністю, терпеливістю, стриманістю, лагідністю та ін., вдивляючись в особистості Митрополита Андрея Шептицького, Володимира Великого та страстотерпців Бориса і Гліба, яким присвячений цей рік в УГКЦ. Щоденно учасники табору мали дві катехитичні науки, школу співу, ігри, естафети, банси та тематичні вечори. Кожна із команд мала за завдання придумати не тільки свою назву та гасло, але також скласти гімн і правила українського християнина. Особливо цікаво було спостерігати сценки про життя вище згаданих духовних осіб та їх вклад у розвиток християнства на українських землях. Діти підійшли дуже творчо до цього завдання, а батьки перевершили всі сподівання і майстерною акторською грою познайомили наймолодших учасників табору із Володимиром Великим, чим зібрали шквал оплесків та овацій.

Кульмінацією фізичних зусиль та вершиною емоцій став похід на полонину «Буковина». Усі учасники табору, починаючи із 5-ти річних Мар‘яна та Арсена і закінчуючи сивочолими бабусями протягом одного дня подолали близько 30 кілометрів пішки по горах, щоб вдосталь насолодитися красою українських Карпат. Маршрут походу пролягав по границі між сучасною Івано-Франківською та Закарпатською областями. За часів Австороугорської імперії це були території двох різних держав Австоругорщини та Речі Посполитої, тому усі від малого до великого мали нагоду спостерігати окопи, які залишились з часів Першої Світової Війни, спускалися до бункеру, знаходили фрагменти набоїв та колючого дроту, що розмежовував свого часу дві держави і це ще не все… Справжньою цікавиною була можливість спостерігати як випасають та доять овець, як виготовляють сир (буц) і навіть скоштувати цей справжній делікатес. Усі хто відважився сісти на гойдалку, яка зависла поміж двох велетенських смерек на майже десятиметрових тросах, затамовували подих коли вона зависала над невеличкою прірвою.

Літній табір завершився. Виснажені, але щасливі усі, повні вражень, повернулися додому. Дякуємо насамперед Богові, усім учасникам табору, організаторам, аніматорам, жертводавцям та добродіям серед яких господарі садиби «У Павла» за можливість християнського відпочинку.