Опорні школи на Прикарпатті: курс на кращу освіту?


Із 1 вересня 2016 року в Україні в рамках реформи децентралізації реалізовують пілотний проект зі створення опорних шкіл — навчальних закладів майбутнього з сучасним матеріально-технічним забезпеченням та високою якістю освіти.

На Прикарпатті першими зі звичайних загальноосвітніх навчальних закладів в опорні перевтілились три — Войнилівська, Рогатинська і Більшівцівська школи. Тож спробуємо з’ясувати, як змінилися ці навчальні заклади після реорганізації, наскільки легко пройшов цей процес і якими є основні переваги та недоліки такого реформування, пише Галичина. 

Особливості реформи

В ідеалі опорна школа — це заклад, в якому є все: сучасна спортивна зала, новітня бібліотека, кабінети фізики, хімії, біології, географії з необхідним обладнанням, навіть міні-лабораторіями, комп’ютерні класи зі швидкісним інтернетом тощо. Ну і, звісно,  висококваліфіковані педагоги. Словом, у них створено усі умови, щоб навчальний процес був цікавим та результативним. Не школа, а мрія. Крім того, вона є своєрідним освітнім центром у кількох населених пунктах, де має свої філії — заклади нижчих ступенів, учні яких продовжують своє навчання в опорній школі. Варто зауважити, що філії не є юридичними особами, а входять до складу опорної школи. Тож директор опорного закладу керує навчальним процесом у них як своїм структурним підрозділом. Це величезна перевага, адже таким чином керівник зводить навчально-виховний процес у всіх закладах свого освітнього округу до одного знаменника. 

Головна мета опорних шкіл — зробити освіту доступною для всіх, особливо — для учнів із віддалених населених пунктів, підвищити ефективність використання ресурсів та оптимізувати освітню мережу. Не таємниця, що учні сільських та міських шкіл перебувають не в рівних умовах. Якщо говорити про малокомплектні школи, котрі першими підпадають під це реформування і мають найвищі шанси стати філіями опорних навчальних закладів, то їхні учні можуть лише мріяти про хорошу освіту та високі знання. Причин дуже багато, одна з них — брак відповідної матеріально-технічної бази.   

Першопрохідцями цієї реформи в Івано-Франківській області стали три школи — Войнилівська, Рогатинська і Більшівцівська. З 1 вересня, після капітального переобладнання, вони почали працювати в іншому статусі, отримавши в підпорядкування філії. 

Простір сучасних змін

Із 1 вересня минулого року Більшівцівська загальноосвітня школа 

I-III ступенів Більшівцівського ОТГ Галицького району запрацювала у новому форматі. Цей навчальний заклад функціонує уже 80 років, сьогодні у ньому навчається 292 учні як з Більшівців, так і з навколишніх сіл. Школа має чотири філії — Яблунівську школу I ступеня і Хохонівську, Староскоморохівську та Нараївську школи I-II ступенів. За словами директора закладу Наталії Самочко, підвезення учнів зі шкіл-філій до опорної школи відбувається чітко і без збоїв. Для цього заклад отримав три нові автобуси. 

— Процес реорганізації шкіл, які ставали нашими філіями, був найбільш болючим, тому що він стосувався людей, робочих місць, змін в умовах здобування освіти учнями, — зауважує Наталія Михайлівна. — Це була досить клопітка робота, тому що треба було працювати з педагогічними колективами, громадськістю, батьками. На початку навчального року батьки учнів зі шкіл-філій дивились на нас переляканими очима. Це природно, адже ми завжди боїмося того, що невідоме. Ми працювали над цим: виїжджали до батьків, розмовляли з ними, привозили їх в опорну школу, показували. Ми першопрохідці, і цим усе сказано...

Наталія Самочко, яка на посаді директора працює три роки, констатує, що з реорганізацією Більшівцівської школи в опорну в неї додалося роботи та відповідальності. Щоб розпочати навчальний рік у новому статусі, працювали впродовж літа. За цей час школу добряче оновили, перетворили на сучасний освітній простір, в якому діти мають можливість всебічно розвиватися, а вчителі — зробити навчально-виховний процес цікавим та багатогранним. Кабінети природничо-математичного циклу «нафарширували» усім необхідним навчальним обладнанням, осучаснили і кабінети образотворчого та музичного мистецтв. «У школі функціонує 15 кабінетів, вони якнайкраще обладнані. Плануємо створити в школі відпочинковий та інформаційний центри. Сильний кадровий потенціал нашого закладу дозволяє результативно працювати з учнями», — розповідає директор школи.

Наталія Самочко наголошує, що опорна школа — це насамперед простір більш якісних освітніх можливостей, і саме завдяки такій реорганізації учні з малокомплектних шкіл отримали шанс навчатися в повноцінному навчальному закладі з великою наповнюваністю учнів, з висококваліфікованим педагогічним колективом і сучасною матеріально-технічною базою. «Великий плюс створення опорних шкіл полягає в тому, що діти отримали доступ до кращої освіти та соціалізації, — зауважує Наталія Михайлівна. — Для таких учнів почати навчатися в класі, де є 28-30 дітей, великий прорив і позитив, вони вчаться жити в соціумі і комунікувати зі своїми однолітками. На жаль, часто у своїх навчальних закладах вони були позбавлені цього. Крім того, завдяки сучасному обладнанню наші учні можуть застосувати теоретичні знання на практиці. У нас велика спортивна зала, розмаїття гурткової роботи, де дитина може залежно від своїх нахилів і здібностей знайти для себе улюблений гурток, факультатив чи спортивну секцію». 

Заклад, що виховує поліглотів

Рогатинська спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів №1 з поглибленим вивченням іноземної мови також відчула всі плюси та мінуси реорганізації в опорний заклад. За словами директора школи Мирослави Генеги, основні переваги опорних шкіл полягають в сучасній організації навчально-виховного процесу та забезпеченні рівного доступу до високоякісної освіти усіх дітей, незалежно від місця їхнього проживання. «Створення опорних освітніх закладів — дуже правильний і розумний крок», — наголошує Мирослава Василівна.

Опорна школа — це не лише оновлені кабінети, сучасне обладнання та новітні технології, а й модернізація навчально-виховного процесу закладу. Мирослава Генега наголошує, що це невід’ємні складові реформи. «Оновлення змісту освіти все ж таки розпочинається з приміщень навчального закладу, які мають надихати учнів творити і навчатися. Крім того, освітяни опорного закладу мають створити умови для рівного доступу до доброї освіти учнів як опорної школи, так і шкіл-філій», — коментує вона. 

У підпорядкуванні Рогатинського опорного закладу перебуває п’ять шкіл-філій: Рудинська, Вербилівська, Підвинська школи I ступеня, Журівська, Дичківська школи I-II ступенів. Тож нині в закладі навчається 611 учнів з районного центру та 73 — зі шкіл-філій. «У філіях працюють завідувачі, з якими ми безпосередньо контактуємо, проводимо засідання, наради, на які запрошуємо педагогів філій, щоби спільно вирішувати важливі питання і планувати заходи щодо організації навчально-виховного процесу уже в опорному навчальному закладі. Учнів шкіл-філій також залучаємо до різних заходів та свят, які проводимо в опорному закладі. Хочемо створити всі необхідні умови для того, щоб діти, котрі проживають в навколишніх населених пунктах, віддалених від міста, також отримали рівний доступ до якісної освіти, увійшли в самостійне життя як сформована особистість і не відчували жодних обмежень», — наголошує директор школи.

3 мільйони гривень, які виділили з Державного бюджету на реорганізацію Рогатинської школи в опорну, використали, щоб зробити заклад сучасним освітнім центром. «Оновили матеріальну базу школи із врахуванням її потреб, — розповідає Мирослава Генега. — У коридорах і приміщеннях на території школи організували рекреаційні зони, розмістили там телевізори, через які транслюємо важливу інформацію як для дітей, так і для батьків. Встановили велостоянки, створили інтернет-бібліотеку, оновили актову залу, їдальню, придбали нове навчально-методичне забезпечення в кабінети природничо-математичного циклу та сучасну комп’ютерну техніку тощо. Ми настільки активно включилися в процес модернізації та оновлення нашого закладу, що нам потрібно було вишукувати механізми та перспективи отримання додаткових коштів, щоби продовжити ту справу, яку ми розпочали щодо зміцнення матеріально-технічної бази».

За плечима Рогатинської школи №1 з поглибленим вивченням іноземної мови — 80 років роботи та цікава історія. В такому статусі заклад функціонує уже 

15 років. Від 1991-го до 2001-го в школі більш поглиблено вивчали історію, правознавство, фізику, математику та іноземну мову. Сьогодні ж випускники школи — справжні поліглоти. «Наші учні з 1-го класу поглиблено вивчають  англійську мову, з 3-го класу за вибором — польську чи російську, з 5-го — французьку чи німецьку, — розповідає Мирослава Генега. — Підсумком і результатом роботи школи є те, що наші учні здобувають високі результати на ЗНО, багато наших випускників реалізували себе в житті і нині будують сучасну Україну. Найбільша гордість для нас, що в такий нелегкий час випускники нашої школи служать в рядах української армії, перебувають у найгарячіших точках України і творять сучасну історію».

Школа з 200-літньою історією

Перша письмова згадка про Войнилівську школу — ще 225-річної давності. Тож цей заклад з потужними давніми традиціями та сучасною матеріально-технічною базою одним із перших відчув особливості реформування української освітньої галузі.

За словами директора Войнилівської загальноосвітньої школи I-III ступенів івана Тиніци, головний недолік реформи створення опорних шкіл полягає в тому, що все відбувалося в прискореному темпі. «Реорганізація школи пройшла дуже швидко, за доволі короткий термін потрібно було освоїти виділені кошти та зробити капітальний ремонт закладу. Нам допомагала Калуська районна державна адміністрація, районний відділ освіти тощо, але все одно відчувався брак часу. Ще до сьогодні одержуємо необхідне обладнання для кабінетів природничо-математичного циклу», — сказав він.

Буквально за три місяці Войнилівську школу трансформували в сучасний опорний заклад, в якому є майже все. «Ми хотіли зробити нашу школу такою, щоб батьки хотіли, аби їхні діти навчалися саме тут. і нам вдалося це зробити. Батьки 1 вересня були вражені змінами», — наголошує Іван Тиніц.  

До відкриття школи в новому статусі тут відремонтували фойє, їдальню, харчоблок, актову залу, шкільний музей, спортивну залу обладнали тренажерами, хімічний, фізичний, географічний, біологічний кабінети — приладами. Відтепер у закладі діє лінгафонний кабінет, в якому учні можуть спілкуватися англійською мовою та вивчати її. Капітальний ремонт зробили і в бібліотеці. «Раніше бібліотека була у підвалі, тож ми перенесли її на перший поверх, замінили меблі та закупили дуже багато сучасних книжок, а також ноутбуки, електронні книжки, телевізор, обладнали вільну зону Wi-Fi. Бібліотека запрацювала набагато краще, аніж до цього. Діти почали більше читати, вчителі — проводити тут уроки, використовуючи технічні можливості бібліотеки», — зауважує директор школи.

Войнилівська школа у підпорядкуванні має три філії: Дошківську і Луківську школи I ступеня та Цвітівську школу I-II ступенів. Учні цих закладів продовжують навчатися у Войнилові. За словами івана Тиніци, важливо було налагодити діалог з громадами цих населених пунктів. Зауважує, що в принципі дирекції опорного закладу це вдалося зробити. Загалом у Войнилівській школі навчаються діти з дев’яти навколишніх сіл, щодня довозять 122 учнів, курсує чотири рейси шкільних автобусів. Сьогодні в школі навчається 366 учнів і 41 учень — у філіях. 

— Завдання опорної школи — дати добрі знання всім учням незалежно від того, де вони проживають, — у селищі чи невеличкому селі. Тому в такому закладі акумулюють технічний потенціал та потужний педагогічний колектив, — наголошує іван Тиніц. — Ми вчимося, пробуємо, експериментуємо. Китайські філософи казали, що не дай Боже жити в епоху змін. А це величезні зміни, втім, я впевнений, що ми з ними впораємося...