Тарас Масляк: У Польщі наших реабілітологів вишколять власним коштом

Меморандум про співпрацю уклали Івано-Франківська центральна міська лікарня (ЦМКЛ) та Центр функціональної реабілітації «Вотум» (Польща). Це партнерство стосуватиметься передусім такої значущої для України справи, як реабілітація пацієнтів, котрі одужують після інсультів та інфарктів, важких травм, поранень, опіків та інших загрозливих для життя патологій і ушкоджень.

- «Вотум» — велика багатогалузева й різнобічна структура, — розповідає головний лікар Івано-Франківської центральної міської лікарні Тарас МАСЛЯК. — Тут лікують усілякі недуги й відновлюють функції пацієнтів в особливо важких випадках. Власне, добре в них налагоджено саме фізичну й психологічну реабілітацію хворих. Причому польські фахівці нерідко досягають майже цілковитого відновлення всіх функцій організму в людей, котрі пережили черепно-мозкові травми (ЧМТ) чи одужують після інших порушень діяльності головного мозку. Скажу вам, що неврологічні ушкодження — чи то після інсультів, чи ЧМТ — це наразі одна з головних медичних проблем не лише в Україні чи Польщі, а й у всьому світі. Але в наших сусідів уже ставлять таких людей на ноги, повертають їх до нормального соціального рівня, щоби принаймні вони могли самотужки вставати з ліжка, одягатися й обслуговувати свої потреби.

У Польщі ми побачили таких пацієнтів, яких повернули до життя після важких, раніше безнадійних ЧМТ, — лижника й двох мотоциклістів. Ми також ознайомилися з іншими тамтешніми здобутками в цій сфері, оглянули устаткування, вивчили їхні стандарти реабілітації, особливо звернули увагу на те, як доглядають таких пацієнтів. Відверто кажучи, є що запозичити. Наведу лише один штрих — там з людьми, котрі лежать нерухомо, перебувають у летаргу, постійно працюють логопеди, відповідно впливаючи на їхній фізичний стан через підсвідомістьѕ
Словом, ми домовилися, що найближчим часом до Польщі вирушать переймати європейський досвід троє наших лікарів — невропатолог, фізіотерапевт та реабілітолог. Вони пробудуть там скільки треба, щоби добре освоїти той фах. і наші закордонні колеги візьмуть на себе всі витрати, пов’язані з навчанням, харчуванням та проживанням спеціалістів ЦМКЛ.
Я взагалі сподіваюся, що спільно з польськими партнерами проведемо в Івано-Франківську медично-наукову конференцію, на яку запросимо профільних спеціалістів з усієї області. Думаю, що участь у ній візьмуть і в’єтнамські фахівці, з котрими ми ще два роки тому досягли домовленості про співпрацю задля розвитку в нас реабілітаційної медицини, але які з огляду на неспокійну ситуацію в Україні відтермінували  роботу на їх виконання. Досвід в’єтнамців, до речі, цікавий тим, що, крім методик традиційної медицини, вони успішно застосовують маловідомі на Заході, та вельми ефективні оздоровні засоби, напрацьовані впродовж тисячоліть цілителями  Сходу. 
Реабілітація хворих — тема, гранично актуальна для України. Вона нині потрібна всім — і цивільним, і військовим. А рядовим і офіцерам, які брали участь у бойових діях на сході нашої держави, а нині демобілізуються, — особливо. Тож інтенсивно працюємо над розгортанням в обласному центрі й цього медичного напряму. Звісно, державних коштів, які нам виділяють, на те бракує. Виручає, звичайно, міський бюджет. Але заразом повсякчас намагаємося й підв’язатися до тих чи інших профільних проектів. Скажімо, маємо напрацювання вже в декількох транскордонних програмах Євросоюзу, зокрема з румунськими партнерами. Робимо все, щоби долучитися й до відповідної доволі потужної програми США — недавно мали зустріч в її представництві у Львові та подали туди на розгляд своє резюме. Так чи інакше, а намагаємося тримати руку на пульсі часу...