«Вершкові» фальсифікати на Прикарпатті

news-image: «Вершкові» фальсифікати на Прикарпатті
Сьогодні у будь-якому супермаркеті чи навіть маленькій крамничці споживачеві запропонують широкий асортимент вершкового масла й інших молочних виробів – від дешевих до дорогих. Це при тому, що статистика переконливо свідчить: кількість корів у сільськогосподарських підприємствах та у приватному секторі з 90-х років минулого століття і донині зменшилась у рази.

Проїжджаючи нашими селами, стадо худоби можна зустріти нечасто, а якщо таке трапляється, то враження від побаченого майже таке саме, як од відвідин зоопарку. Як так сталося, що за критичного зменшення поголів’я полиці молочних продуктів у магазинах переповнені, пише Галичина

В асоціації виробників молока оприлюднили статистику, яка свідчить про те, що 40,8 тисячі тонн вершкового масла виробляють «з повітря». Фахівці порівняли кількість вироблених молока і масла. З’ясувалося, що при виробництві 100 тисяч тонн масла молока для цих цілей закупили лише 60 тисяч тонн. Майже кожна друга пачка масла – фальсифікат, який лише називається маслом. Обсяги підробленої продукції зросли, зокрема і через мораторій на перевірки бізнесу. Відчувши, що контроль відсутній, недобросовісні підприємці почали розширювати свій «бізнес». Експерти називають масло продуктом, який найчастіше підробляють в Україні. За ним йдуть ковбаса, сир, згущене молоко. 

Що кладуть у фальсифіковане масло? Насамперед пальмову олію, інші тваринні жири (наприклад, дешевий курячий жир), а також гідрогенізовані трансжири, які у рази дешевші від вершків. До них додають барвники, емульгатори, ароматизатори, після чого «продукт» виглядає і пахне, як справжнє масло. На перший погляд у використанні рослинних жирів при виробництві масла нібито немає нічого страшного. Але трансжири – це оброблені під високою температурою (понад 130 градусів за Цельсієм) і викривлені молекули рослинного жиру. У дев’яти країнах світу (Данії, Норвегії, Ісландії, Британії, Швейцарії, США, Канаді, Австрії, Угорщині) трансжири заборонено. Там довели, що навіть за короткий час вживання вони здатні призвести до інсультів та інфарктів, а це, зауважимо, головні причини смертності українців. Наслідки виявляються у виникненні атеросклеротичних бляшок, які закупорюють артерії і погіршують кровообіг, особливо це негативно впливає на діяльність серця та головного мозку. 

Масло 69%, 73% та 82% жирності відрізняється ступенем відтиснутої з вершків вологи. До речі, в Європі немає масла іншого, як 82% жирності. Масло 69% та 73% жирності – це суто радянська вигадка, придумана, аби зробити цей продукт доступнішим. Тоді ще не знали про технології виготовлення вершкового масла без вершків. 

В Україні суміші тваринних та рослинних жирів називають спредами. Вони популярні у споживачів насамперед  через низьку ціну. Середня ціна на масло хорошої якості – 33 гривні за пачку, масло преміум-якості 82% жирності коштує 40-45 гривень за пачку. На виготовлення однієї пачки масла (73%) добросовісні виробники витрачають чотири літри молока. Навіть якщо виробник купує молоко по 5 гривень за літр, то вже набігає 20 гривень. А ще ж його треба переробити, це теж затрати. Не кажучи вже про те, що заводу потрібно ще на цьому заробити. Також свою частку у кінцевій ціні повинна мати і торгівельна точка. Тому за таких обставин пачка справжнього масла не може коштувати менше 30 гривень. Якщо ви бачите на полицях продукт вартістю менше 30 гривень, найімовірніше, перед вами – спред. Хоча, за ДСТУ, у спреді кількість тваринного жиру має бути не менше 25%. 

Недавно програма «ТСН-Тиждень» провела лабораторне дослідження двох пачок масла, придбаних у Києві. З’ясувалося, що в одній із них вміст рослинних жирів становив 97%, в другій – 84%. Тобто назвати перевірену субстанцію навіть спредом не можна. Одну пачку «масла», згідно з маркуванням на упаковці, виготовили у Полтавській області, другу – в Івано-Франківській. Кореспондентка «ТСН» виїхала у Рожнятів, щоб знайти завод, на якому виробляють цю сумнівну продукцію. Ворота на підприємство були зачинені, а охоронець повідомив, що завод не працює. Натомість місцеві жителі повідомили, що завод періодично працює, адже по кілька днів на тиждень люди виходять на роботу. Телефоном директор заводу повідомив, що зараз вони не працюють через заміну котла. При цьому місцеві жителі повідомляють, що на заводі вже давно не приймають молоко з приватних господарств. Наприкінці 2012 року «Галичина» писала про завод «ПВП «Молокозавод Карпати» (м. Рожнятів). Тоді селяни скаржились на керівників заводу, які по кілька місяців не платили їм за здане молоко. 

Після виходу сюжету в ефір на телеканалі «1+1» свою позицію оприлюднила Держпродспоживслужба України. У відомстві повідомили, що ПВП «Молокозавод Карпати» за адресою: Рожнятів, Івано-Франківська область не здійснює виробничої діяльності. Крім того, виробник нібито білоруського масла, у маркуванні якого зазначено адресу смт Житянка Івано-Франківської області, взагалі відсутній у реєстрі операторів ринку. Кореспондент «Галичини» спробував відшукати смт Житянка, але Гугл-карта, яка знаходить найменші села, про такий населений пункт нічого не знає. Тобто його немає не лише на Івано-Франківщині, а й в усій Україні. До речі, дизайн упаковки масла дуже нагадує білоруського виробника, хоча, за даними «ТСН», Білорусь взагалі не експортує в Україну вершкове масло. 

Однак повернімось до повідомлення Держпродспоживслужби. Фахівці дійшли  висновку, що «масло солодковершкове», яке реалізують нині в торгових мережах на території України під маркою зазначених підприємств, фальсифіковане і відповідно до закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» є небезпечним харчовим продуктом, який має шкідливий вплив на здоров’я людини та непридатне для споживання». Держпродспоживслужба доручила своїм територіальним органам посилити роботу з цього питання, у тому числі щодо забезпечення вилучення з обігу в разі виявлення фальсифікованої продукції з її подальшою утилізацією. Звертаємо увагу, що відповідно до чинного законодавства, вилучення та відкликання з обігу небезпечної продукції повинні забезпечувати оператори ринку. При цьому у відомстві закликали споживачів у разі виявлення вказаної продукції в торгових мережах інформувати про це територіальні органи Держпродспоживслужби.

За даними Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ (ЄДРПОУ), засновником та керівником ПВП «Молокозавод Карпати» є житель Білої Церкви Ковтун Валентин Володимирович. У 2015 році цей чоловік балотувався до Івано-Франківської обласної ради за списками Радикальної партії Олега Ляшка. Щоправда, партія не змогла подолати прохідний бар’єр. За даними ЄДРПОУ, Ковтун В. В. також є засновником і директором «Пустомитівського молокозаводу» в селі Пустомитах Гощанського району Рівненської області. Тобто масштаби виробництва масла сумнівної якості можуть бути набагато більшими. В Україні виробникам фальсифікованої продукції  загрожують лише штрафи та припинення діяльності заводу, однак зазвичай навіть до цього не доходить. На час підготовки публікації офіційну позицію з цього приводу оприлюднила лише Держпродспоживслужба України. Про будь-яку реакцію інших правоохоронних органів наразі невідомо. 


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 30.07.2018 06:10