Війна на полицях магазинів. Галичани програють


Війна з Росією триває і в Галичині. Вигляд наразі має споживацького бойкоту усього, що вироблено на теренах східного сусіда. Щоправда товари і послуги, заклеймовані російським капіталом ігнорують далеко не всі – лише особливо свідомі. Оглядачі констатують – «цю війну ми програєм».

Львівську акцію, покликану зупинити традиційний тут щорічний фестиваль Alfa-Jazz  ( титульний спонсор події – банк, що входить до однієї з найбільших російських промислово-фінансових груп Росії) навіть самі львів’яни сприйняли неоднозначно. Тож місцеві активісти руху проти російського вирішили трохи перепочити. За словами одного із них – Олега Радика – після дуже емоційних подій довкола фестивалю було вирішено взяти паузу. Однак вже незабаром плануються акції прот банків з російським капіталом. Радик каже, що з цього приводу є пропозиції щодо більш агресивніших дій – тернопільські події, вочевидь, надихають.
 
Нагадаємо, що 16 червня в Тернополі вхід до тамтешньої філії «Сбербанк Росії» заблокували бетонною плитою, принесли молот і балончики з фарбою, якою обмалювали фасад установи написами «Рашисти», «Путін — х*ло», «Вбивці». Деякі пікетувальники вийшли із плакатами «Не годуй армію окупанта!», «Не купуй російських товарів».

 
За діями пікетувальників спостерігали місцеві правоохоронці, однак перешкод не чинили. За інформацією прес-служби «Самооборони Майдану», банк фінансує терористів на Сході. Тому він не повинен працювати. Закритися вимагали від керівництва двох тернопільських відділень «Сбербанку». «Їм дали час для роздумів до 15 червня. Але вони звернення проігнорували… Відтак, активісти «Самооборони Майдану», ГО «Автомайдан Тернопіль» та ГО «Майдан Тернопіль» перейшли до більш радикальних дій», – пояснили активісти.
 
Працівники філій розгублено запевняли, що не можуть вирішувати долю роботи установ, бо «не ми тут головні». Уже за кілька днів фасади будівель відмили, і сліду від бойкоту й фарби на відділеннях «Сбербанку» не залишилося.

 
Натомість у Франківську, де того ж дня (16 червня) також відбулися пікети відділень російського банку минуло все більш-менш цивілізовано й мирно. Акцію проводили активісти  Надвірнянської Самооборони. Вони звернулися до керівників цих відділень з вимогою припинити фінансування сепаратистів і терористів на сході. Клієнтів банку закликали відмовитися від  його послуг. Самооборонівці попередили, що надалі будуть блокувати роботу банку.
 
"Банк окупанта" – відтепер такі наліпки зустрічають відвідувачів філій «Сбербанку» на Прикарпатті. До речі про наліпки – їхнім виготовленням і розповсюдженням займаються активісти Львова.  Олег Радик запевнив «Z», що «відзнаки» поширюють всією Україною, включно з Донбасом. Загалом наліпка «Банк окупанта» надрукована наразі (від початку акції бойкоту товарів і компаній, власниками яких є російський, чи проросійський капітал) 850-тисячним накладом.
 
Воюють львівські активісти і проти сірників з зображенням «колорадських стрічок», які продають у місцевих супермаркетах. Зняти такий товар з полиць вже неодноразово «просили» керівництво мережі «Арсен». Наступного тижня простежать, чи «прохання» виконано.
 
Наліпок мало. В хід пішли трафарети
 
Однак, найбільший емоційний ефект у споживачів, за свідченнями Олега Радика, викликала акція з виливання у центральну міську каналізацію російської горілки. Однак, продавці продукту взялися хитрувати. Принаймні деякі.  Тернопільський політолог Ігор Качмарський (задався ціллю відстежувати і аналізувати ефективність бойкоту російських товарів і послуг) розповів «Z», що торговці рятуються від анти пропаганди російського у дуже недобросовісний спосіб – переклеюють та підробляють штрихкоди. Наприклад, на горілці, виробленій у Російській Федерації, місцеві магазини наклеювали коди «482» поверх «460». На інших товарах вироблених в Росії, переклеювали коди на польські, або ж німецькі.
 
Львівське виливання горілки у каналізацію привернуло увагу громади
  
«Супермаркети переклеїли штрих коли на російських товарах на європейські або ж неіснуючі. Пишуть виробника дуже дрібним шрифтом. Особливо «Новус» «старається», правда, на російських товарах уже не пишуть, що то Україна. Просто нічого не пишуть. Тільки «Універсам» Петра Ландяка (депутат тернопільської міської ради — «Z».) маркує російські товари. Загалом люди, які свідомі, бойкотують. Решті, а це більшість, «по барабану». В районах взагалі проблематично», – поділився своїми спостереженнями Качмарський.
 
За інформацією політолога, на заправках «ОККО» продавали багато російських товарів: «Щоб не втрачати прибутки від бойкоту, вони підробляють штрих-коди. На фотографії жуйка з Росії. На етикетці перед кодом 461 домалювали чотири нулі». «Будівельні матеріали. «Епіцентр» масово дурить клієнтів з країною походження товару. На етикетках пише «Україна», а код — китайський. Багато товарів з кодом 22. Такого немає в міжнародній класифікації! Багато знайдено товарів від окупантів з Росії. Більшість маскується під латинськими назвами».

 
«Витратив годину часу в супермаркеті «Сільпо» на тему окупаційних товарів і продуктів. Що я вам скажу. Так виглядає, що війну ми програли. По деяких позиціях до 50 відсотків «made in Russia». Викладено на кращих позиціях, багато по акції. Народ бере активно, не заморочується. Багато марок ніби іноземні, не здогадаєшся. Є торгові марки з асортиментом різних країн. 50 відсотків від Путіна, решта — Україна Румунія і т.д. Треба уважно дивитися. Часто на табличці пише одну країну, а код — 460», – розповідає Качмарський.
 
У районних центрах Тернопільщини з бойкотом товарів російських виробників ситуація ще складніша. Увагу активістів громадських організацій «відтягнули» на кадрові призначення в органи виконавчої, судової влади і силових структур.
 
А у Франківську особливим способом  відмови від російської продукції є ігнорування російських радіостанцій, які все ще залишаються дуже популярними у місцевих маршрутках. Там навіть виникла ініціатива звернутися до влади та асоціацій перевізників з вимогою ретельно перевіряти громадський автотранспорт і на предмет сприяння  російській культурній  окупації та поширювати серед водіїв український пісенний контент.

Збруч