Чи дійсно нацменшини Прикарпаття відчувають загрозу від Закону України «Про освіту»?

Міжнародні стосунки України із ближніми сусідами загострюються ледь не щодня. Найсвіжішим фактом образи став закон «Про освіту». Проти норм цього документа найгучніше виступили Угорщина, Румунія, Молдова і Росія. Польща офіційну реакцію ще готує…

Найближчі сусіди занепокоєні тим, що в Україні начебто хочуть обмежити викладання у школах мовами нацменшин. Тим часом Президент України Петро Порошенко попри резонанс так званої «мовної статті» у понеділок таки підписав прийнятий Верховною Радою закон «Про освіту», пише Західний кур'єр.

Як цей документ розцінюють представники нацменшин в Івано-Франківську та чи не перешкоджає він їхній діяльності? Чи дійсно вони відчувають загрозу і утиски своїх прав? Як відбувався навчальний процес дотепер і що зміниться? Чи виникають схожі проблеми в інших країнах? Відповіді на ці питання ми шукали у представників національних меншин нашого міста.

Незначна кількість вірменських родин, котрі проживають в Івано-Франківську, не відчувають жодної загрози від прийнятого закону і мовної статті. Кажуть, що це штучно роздуте питання, тому намагаються не особливо на нього звертати увагу. Їхні діти навчаються переважно у ЗШ № 3 українською або російською мовами. За словами представника Вірменської культурологічної громади «Гарун» Анни Шеремети, в Івано-Франківську вірмен залишилось дуже мало, в основному це переселенці із Азербайджану. Для них не є принциповою мова навчання їхніх дітей. Ба навіть більше, представники вірменської громади переконані, що українцям пора стати повноправними господарями на своїй землі. «Мусить бути нарешті в Україні своя державна мова, – каже Анна Шеремета. – Українці настільки добрі, що завжди готові йти на поступки. Можна подумати, що, скажімо, в Молдові, є достатньо українських шкіл, де вчать українську мову».
Натомість польська громада дуже обурена. Кажуть, що їх притискають і навіть не дають можливості повноцінно навчатися у тій же загальноосвітній школі № 3. Навчання у школі досі й так не велося повністю польською мовою, зауважує представниця польської громади. «Ми зі сторони спостерігаємо за тим, що відбувається. Навчання польською мовою у цій школі започаткувало саме наше товариство, але воно усунуте на бік», – відповіли нам у Товаристві польської культури імені Ф. Карпінського.
У польській громаді сумніваються, чи зміниться щось із новим законом. Тим більше, що до початку реформи ще треба почекати. Тим часом на полоністику в Прикарпатському національному університеті цього року спостерігався великий набір вступників, але керівниця Товариства польської культури сумнівається, чи зможуть випускники університету знайти собі потім роботу і реалізувати себе.
Директор Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську Мар’я Осідач не вважає норму статті скандального закону проблемою. Вона повідомила, що зараз офіційна Польща готує свою реакцію на прийнятий український закон «Про освіту». В інших країнах, де поляки є нацменшиною, навчання відбувається польською мовою в офіційних школах із польською мовою викладання або ж у недільних школах. Оцінювати закон і говорити про його недоліки чи можливі утиски поляків пані Осідач не береться. Каже, це можна буде робити тільки після офіційної позиції уряду сусідньої країни.
Не надто радикально налаштовані і в Угорському національно-культурному товаристві «Балатон». На території Прикарпаття немає навчальних закладів, де би навчалися угорською мовою. Ті угорці, котрі ще проживають в нашій області, за словами представниці Угорського національно-культурного товариства, вже адаптувалися до України і навіть не спілкуються угорською. А мову для охочих вивчають у спеціально створеній недільній школі. У товаристві нам повідомили, що навіть на Закарпатті не надто багато людей спілкується угорською, це здебільшого суміш мов – так звана русинська. А щодо інших країн, то, приміром, у Румунії є такі школи, в котрих викладають угорською мовою.
А тим часом уряд Угорщини вирішив блокувати всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною. Про це заявив у вівторок міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.