“Не думаю, що на сході хтось так само допомагав би західнякам”, – Остап Дроздов у Франківську

У середу, 19 жовтня, в Івано-Франківську відбулася зустріч з відомим журналістом, ведучим авторської програми “Прямим текстом” телеканалу “ZIK” Остапом Дроздовим.

Провели круглий стіл на тему: “Сталий розвиток прав і свобод переселенців з Південного-Сходу в Івано-Франківській області”, пише Репортер.

Олександр Фомічов, юрист та спеціаліст з питань захисту людини, розповідає, що сьогоднішня зустріч є актуальною і важливою у наш час. Каже, що за останніми даними в нашій області 4600 переселенців з південно-східних областей. Сьогодні поговорять про захист їхніх прав і свобод на Франківщині.

“Люди мають багато проблем, адже більша гуманітарна допомога надається тим областям, які ближче до зони конфлікту. Так, у Харківській області таких людей 10 000”, – каже Фомічов.

Остап Дроздов говорить, що переселенці повинні мати власну відповідальність за те, що з ними сталося, бо не всі це розуміють. Кожен переселенець має знати цю трагедію і побачити свою роль у ній, а не звинувачувати когось іншого.

“Коли почалася хвиля переселення, я написав статтю “Біженці чи втікачі?”. Я розділяю ці два поняття, – каже Дроздов. – Частина тих людей несе відповідальність і задумується над тим, яким був Схід, коли вони там жили. Кожен з них причетний до того, що сталося з Донбасом за останні роки”.

Зараз є безліч організацій, які займаються переселенцями, допомагають їм. За словами Дроздова, Західна Україна – регіон, перед яким хочеться схиляти капелюха, адже наші люди проявили людинолюбство, приймаючи переселенців, інші могли б цьому повчитися.

Остап Дроздов каже, що біженці отримують хорошу гуманітарну допомогу і їм нема на що скаржитися.

“Якби мені довелося тікати і переселятися на Схід чи у Крим, то не думаю, що там хтось так само допомагав західнякам. Кожна людина має розуміти, що їм тут раді і готові допомогти”, – каже Дроздов.

Ці слова викликали обурення у переселенців, бо так не вважають. Кажуть, що вони не біженці, які приїхали в гості. Пояснюють, що вони – українці, які живуть на своїй Батьківщині і не потрібно казати, що вони приїхали на чужу землю.

“Мій меседж такий: визнайте свою вину і відповідність за цю поразку. Подивіться у дзеркало і скажіть самому собі – я причетний до того, що сталося на Сході. Я не хочу чути у своєму рідному Львові російську мову частіше, ніж українську. Україна не є однаковою”, – додав Дроздов.

Біженка з Донбасу Ірина Магрицька каже, що живучи на Донбасі, говорила українською. Вона має великий творчий доробок, викладала українською мовою, і часто возила своїх студентів у міста Західної України. Ще до війни боролась проти радянської ментальності і відстоювала Україну.

“Я не привезла сюди ненависть і російську мову. Я приїхала сюди рік тому, мені допомогли, -каже Магрицька. – Але не потрібно називати усіх людей сеператистами і непатріотами. Бути патріотом на Галичині і на Донбасі – різні речі. Саме на Західну Україну приїхали патріоти, які хочуть жити у вільній Україні. Ми є українцями”.