Портал у минуле: В середмісті з'явились оголошення ЗУНРу та Січовий Стрілець

Сьогодні старовинний паркан в середмісті Франківська став своєрідним порталом у 1 листопада 1918 року.

На огорожі Музею визвольних змагань з'явились оголошення часів проголошення ЗУНР. Таким незвичним способом у музеї хочуть привернути увагу франківців до своєї історії, інформує кореспондент Бліц-Інфо.

"Вони відображають процеси державного будівництва ЗУНР. В них маса цікавої інформації. Наприклад звернення до місцевого населення надавати допомогу майбутній УГА. Також на багатьох оголошеннях простежується, що вони написані на кількох мовах. Ми знаємо, що в ЗУНР велику частку населення становили поляки і євреї, тому звернення до них на рідних мовах є демонстрацією демократизму ЗУНР і терпимості до нацменшин", - розповідає директор музею Ярослав Коретчук.

Більша частина вивішених оголошень з державного архіву області, решта з музейної колекції. За словами Коретчука, вони відображають ту епоху, відношення людей до проголошення ЗУНРу, а також перші кроки молодої держави.

"Наприклад звернення чистити свої хідники. Не зважаючи на те, що тривала війна, місцева влада намагалась дбати про чистоту в порядок у столиці. Тому ці оголошення є цікавим способом вивчення тієї епохи. Також є оголошення, що мешканці, які мають дома хороші нові чоботи мають здати їх на потреби армії, а взамін отримати дві пари зношених. Так само з нижньою білизною. Це своєрідне волонтерство тієї епохи і заклики підтримати армію. Оскільки ЗУНР опинилась у стані війни і оточення не дружелюбних держав, покладатися на допомогу Антанти чи Європи не можна було. Тож керівники держави змушені були користуватися принципом "свій, до свого, по своє", - пояснює директор. 

Що ж стосується причин недовгого життя молодої держави, то тут Ярослав Коретчук виділяє зовнішні і внутрішні чинники. Серед зовнішніх - небажання тодішніх країн-переможців бачити на карті ще одну державу. Наприклад Франція підтримала Польщу в Україно-Польській війні, адже намагалась створити на основі Польщі і Румунії своєрідний "санітарний бар'єр" від більшовицької Росії. Що ж до внутрішніх причин розпаду, то проблема в тому, що значна частина політиків не мала практичного досвіду державного будівництва. Це і привело до її розпаду.

Проте Коретчук переконаний, що поразка перших визвольних змагань виховала нові покоління бійців які більш жертовніше себе віддавали у 40-50-роках. Вони вчилися на цих моментах поразки і покладалися тільки на себе