“Реакції” або “емоції”: чи варте воно того?


Технологічні інновації не стоять на місці; постійно оновлюється, видозмінюється контент, з'являються нові фішки й опції.

Сьогодні ми маємо можливість зреагувати на пост, фотографію, відеозапис друга звичайною позначкою “Мені подобається”, а вже трохи згодом “лайк” стає розподіленим на шість емоцій (як це було у випадку з відомою соціальною мережею Facebook).

Зараз ми маємо велику кількість інструментів миттєвої реакції на побачені у стрічці з опублікованих чи надісланих нам особисто матеріали. Так звані “реакції” посунули зі своєї колись міцної позиції коментарі, які ще нещодавно були чи єдиною можливістю виявляти емоції щодо побаченого/прочитаного. Давайте глибше проаналізуємо питання появи нововведення у популярних соціальних мережах, сформувавши думку: чи варте воно того?

Лайк вигадали та запатентовали 1998 року. Після його використання найпопулярнішою соціальною платформою (ідеться про Fb), позначку ввели менш відомі “ВКонтакте” (аналог Facebook від російського розробника), а також поширена платформа для публікації світлин Instagram. Twitter довгий час чинив опір, намагаючись грати за власними правилами: спочатку замість кнопки “Like” з'явилося “Обране”, однак 2015 року й ця мережа перейшла на звичну нам форму висловлення особистого захоплення.

Ідея створення реакцій очевидна: користувач зазвичай має надто мало часу для написання повноцінного й довгого коментаря, а лайк вважають простим, він не здатний передати всієї повноти емоцій.

Існує версія, що під час розробки реакцій для Facebook команда соціальної платформи звернулася по допомогу до консультанта мультиплікаційного фільму “Inside Out”, професору соціальної психології університету Берклі - Дечеру Келтеру.

За основу було взято основні емоції людини, які дещо гіперболізували: було створено занадто великі чи округлі очі, широко відкритий рот для змалювання надмірного здивування, а також інші, дещо перебільшені, риси, зроблені такими з метою чіткого розпізнання емоційного стану користувача по той бік монітору.

Колись звичайні, згодом ці реакції почали рухатися й нагадувати GIF-зображення. Думки щодо їхньої появи двозначні: хтось проти впровадження реакцій в Мережу, адже, як стверджують такі користувачі, це цілком може поховати “лайк”; водночас інші “юзають” цю фішку, не уявляючи своє повсякденне віртуальне спілкування від цього інструменту висловлення емоцій.

Worksection не відстають від Facebook, намагаючись у всьому розширити спектр можливостей зручної та цікавої взаємодії між користувачами. Саме тому у сервіс було додано 9 різних реакцій, які допомагають зреагувати як на завдання загалом, так і на окремі коментарі. Детальніше про оновлення можна дізнатися на сайті Worksection, а також про інші оновлення сервісу читайте в розділі “Блог”.