Руслан Марцінків: Ми не дали можливості олігархам приватизувати наше місто

В інтерв’ю для газети «Галичина» новообраний міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків заявив, що готовий співпрацювати з усіма політичними силами, які пройшли в міську раду, розповів, хто буде в його команді, яким чином планує впровадити безплатний проїзд для школярів, яка доля чекає на комунальне підприємство «Єдиний розрахунковий центр».

А ще він звернув увагу на те, що новий закон про вибори не виправдав себе на практиці, адже, наприклад, у 12-ти округах Івано-Франківська немає депутата, проте двотурові вибори він оцінив позитивно, оскільки вважає вищою легітимність такої системи, пише Галичина

— Найперше, пане Руслане, вітаємо вас з перемогою на виборах міського голови Івано-Франківська. Що означає для вас ця перемога і новий статус чільника обласного центру?

— Найперше — це відповідальність перед тими людьми, які висловили мені довіру. Я дякую іванофранківцям за довіру, команді — за працю, всім, хто доносив мої ідеї і програму як кандидата на посаду міського голови до виборців. Також я вдячний виборцям, які 25 жовтня підтримали команду «Свободи» до міської ради, віддавши за неї 27,5 відсотка голосів.

— Як би ви нині охарактеризували виборчу кампанію за мерську булаву? Чи застосовували проти вас ваші опоненти брудні виборчі технології?

— Звісно, брудні виборчі технології проти мене застосовували як у першому, так і в другому турі. Скажімо, телефонне опитування від мого імені проти інших кандидатів, описування понад 100 будівель написами «Голосуй за «Свободу», а ще в місті були групи людей, які поширювали неправдиву інформацію на кшталт, що прийде Марцінків і скасує пільговий проїзд у транспорті для пенсіонерів, та чимало іншого. 

І в першому, і особливо в другому турі використовували адмінресурс. Як можна по іншому оцінювати те, коли напередодні першого туру приїжджав в Івано-Франківськ Президент і агітував за провладного кандидата, чи в другому турі — голова Верховної Ради, голова Одеської облдержадміністрації та інші високі чиновники відвідували наше місто з цією ж метою. Навіть було організовано в іІано-Франківську виїзне засідання бюджетного комітету Верховної Ради.

Крім цього, в другому турі проводили маніпулятивні опитування, агітатори йшли від хати до хати та повідомляли, що начебто всі рейтингові партії підтримують тільки одного кандидата. Цю інформацію було дуже важко спростовувати. Аж тоді, коли «Батьківщина» підтримала мою кандидатуру, а в «УКРОПі» заявили про те, що не підтримують жодної кандидатури, цей міф було розвінчано. Але Івано-Франківськ відокремив зерно від полови.

— Як вважаєте, чому саме перемога в івано-Франківську була такою важливою для олігархів?

— Івано-Франківськ дуже привабливий. Це спокійне місто, далеке від лінії фронту. Тут залишилося багато комунальних підприємств, на відміну від інших міст України. Це, наприклад, «Водоканал», «Теплокомуненерго», комунальний житловий фонд тощо. Відрадно, що наша «свободівська» команда, яка працювала у міській раді, зуміла за 5 років зберегти всі комунальні підприємства. Більше того, всі комунальні підприємства, за винятком «Теплокомуненерго», є прибутковими. Дуже важливо, що ми не дали можливості олігархам приватизувати наше місто.

Також вагомою причиною того, що івано-Франківськом так зацікавилися олігархи, є і те, що наше місто — третє в Україні за розвитком будівництва.

Звісно, ми розуміємо, що в івано-Франківську йшла певна боротьба між Президентом і олігархом Коломойським, який володіє «Буковелем», аеропортом, тому зацікавлений у нашій області.
— Пане Руслане, на старті виборчої кампанії навіть ваші прихильники невисоко оцінювали ваші шанси на перемогу. Які маєте міркування з приводу того, що ж все-таки вплинуло на електоральний вибір іванофранківців?

— Передусім — це величезна робота команди. Це також результат того, що «свободівці» зуміли зробити в місті за 5 років, зокрема — ремонт доріг, дворів, повернення дитячих садків тощо, а також проведення самої кампанії. Ми йшли до людей, щодня у мене і кандидатів від «Свободи» було по 12-14 зустрічей. Загалом було проведено 560 зустрічей у колективах, дворах, на зупинках. Нашу програму люди отримали, вони мали можливість внести до неї свої пропозиції. Ми отримали 1 080 пропозицій, зокрема, безплатний проїзд для школярів і відкритий онлайн-бюджет. 

— Подейкують, що до роботи штабів ваших деяких опонентів було залучено десятки журналістів, зокрема і столичних, а також політтехнологів? А у вашому штабі теж були такі працівники?

— У моєму штабі не було політтехнологів. Мені було легко організувати виборчу кампанію, оскільки пройшов шлях від агітатора до кандидата на посаду міського голови. Щоправда, певні консультації щодо ведення виборчої кампанії надавав мій товариш, який є професіоналом у цих питаннях.

— Дехто звернув увагу на те, що ви дуже схудли за час виборчої кампанії. Це була якась спеціальна дієта чи просто нерви?

— Я справді схуд на 16 кілограмів. Це наслідок клопіткої роботи. Адже щодня з 8-ї ранку до 10-ї вечора проводив зустрічі з людьми. Напевно, жоден кандидат не провів так багато зустрічей, як я.

— Хто першим привітав вас із перемогою?

— Команда «свободівців», яка вірила в мене і чекала моєї перемоги.

— Як би ви загалом охарактеризували проведення місцевих виборів за новим законом? Чи виправдав він себе на практиці? Як оцінюєте двотурові вибори мерів у великих містах?

— Закон не виправдав себе на практиці, оскільки, наприклад, у 12 округах Івано-Франківська немає депутата. Звісно, якщо території не мають свого представника в міській раді, то це означає, що вони будуть певною мірою ущемлені щодо можливостей і розподілу фінансів. Натомість в інших округах є по 2 і навіть по 3 депутати, які лобіюватимуть інтереси своїх територій. Тобто така ситуація спричинить певний дисбаланс.

Двотурові вибори оцінюю позитивно, тому що легітимність такої системи є вищою. Адже більшість визначає, хто стане мером за результатами другого туру. А ще двотурова система спонукає виборця все добре зважити і визначитися, хто з кандидатів може принести більшу користь для міста.

— Що передовсім ви хотіли б змінити у нашому місті?

— Серед перших кроків буде відкритий онлайн-бюджет, який дасть можливість іванофранківцям щодня бачити доходи і витрати міста, з 1 січня впровадимо безплатний проїзд для школярів. Звичайно, будемо продовжувати ремонти доріг, міжбудинкових проїздів і т. д.

— Яким чином плануєте впровадити безплатний проїзд для школярів?

— Ми знайдемо можливість надати дотацію з міського бюджету для відшкодування коштів перевізникам і громадському транспорту.

— Чимало франківців невдоволені роботою комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр». Яка його чекає доля при новому чільникові міста?

— «ЄРЦ» буде реформовано, тобто у такій формі, в якій підприємство працює нині, воно не працюватиме. Нині обмірковуємо два варіанти. Або ми його ліквідуємо і створимо нове підприємство, або реформуємо. На конкурентних засадах запропонуємо всім жителям будинків визначити свого управляючого. і це не обов’язково повинен бути «ЄРЦ». Можуть бути приватні ЖЕКи, інша управляюча компанія, дирекція замовника тощо. Люди самі визначать, хто їхнім будинком управлятиме. Тобто буде можливість вибору. Крім цього, продовжуватимемо програми утеплення будинків, заміни вікон, ремонту дахів, дворів, підвальних розгалужень тощо у співфінансуванні.

— В Івано-Франківську є велика проблема з незаконними забудовами. Зокрема уже фактично скандальним став план забудови навколо міського озера. Як вирішуватимете це питання?

— Той забудовник, який хотів забудовувати район міського озера, відмовився від своєї ідеї перед виборами. Я докладу максимум зусиль, щоб ця ділянка залишилася громаді міста. Тут буде сквер, який ми зробимо спільно з громадою. Жодне лобі не примусить мене як міського голову змінити своє рішення щодо цього питання. Адже, як відомо, багато забудовників стали депутатами міської ради від «Блоку Петра Порошенка «Солідарність». 

— Розкажіть про свою родину. Як батьки і дружина сприйняли вашу перемогу?

— Звісно, мої рідні радіють за мене, оскільки усвідомлюють, що це результат моєї щоденної праці. Мій син Святослав навчається в Українській гімназії №1, дружина Оксана працює менеджером у друкарні «Місто НВ». Мої батьки живуть в Отинії Коломийського району. Мій батько — лікар, мама — інженер. Тато довго працював головним лікарем Отинійської районної лікарні, нині ще працює анестезіологом. Мама вже вийшла на пенсію. Мій рідний брат, старший від мене на 10 років, живе на Чернігівщині, був професійним футболістом, закінчив «динамівську» футбольну школу, тепер працює тренером у дитячій юнацькій спортивній школі.