Толерантні прикарпатські депутати побоялись підтримати звернення про антиукраїнські провокації в Польщі

Звернення до президента, прем'єр-міністра, спікера парламенту та посла Польщі в Україні щодо антиукраїнських провокацій в польскому суспільстві підтримали тільки 37 із 84 депутатів. Серед тих, хто не наважився проголосувати - представники від БПП та "Укропу".

А ініціювала звернення фракція ВО "Свобода" в обласній раді. Як зауважив голова фракції Михайло Королик, лише у період із 2014 по 2016 роки на території Республіки Польща було скоєно щонайменше 14 актів вандалізму щодо українських пам’ятників та місць поховань.

"Останній ж такий випадок, що мав місце 9 жовтня 2016 року в селі Верхрата Підкарпатського воєводства, коли активістами окремих ультраправих організацій, що відомі в тому числі і своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, з допомогою перфоратора було знесено хрест над могилою вояків УПА та розбито пам'ятні таблиці взагалі  переходить межі будь-яких усталених моральних засад.

Нагнітанню нездорової антиукраїнської істерії в частині польського суспільства сприяє й нещодавній прем’єрний показ та вихід у широкий прокат відверто маніпулятивного й одностороннього за своїм характером фільму "Волинь". Замовчуючи цілий ряд трагічних сторінок національної історії, картина чомусь створює в уяві пересічного глядача образ українця як такого собі різуна, палія та вбивці.

Брутальним за своїм характером став й інцидент зі спаленням Державного прапора України під час офіційних заходів з нагоди Дня Незалежності Республіки Польща. Характерно, що ця прикра провокація була вчинена незадовго після спільного прийняття Верховною Радою України та Сеймом Республіки Польща Декларації Пам’яті та Солідарності

Представляючи найвищий представницький орган Прикарпаття, ми, депутати Івано-Франківської обласної ради, звертаємося до наших польських партнерів з вимогою забезпечення належного розслідування та притягнення до відповідальності винних у вчинених провокаціях, якнайшвидшого відновлення сплюндрованих українських пам’ятників та місць поховань й уникнення одностороннього трактування історії в майбутньому.

Тематика історичної пам'яті не лише складна, а й взаємосуперечлива, опираючись на численні міфи, національні архетипи та насаджені стереотипи. У випадку українсько-польських взаємин єдино вірною, на наше глибоке переконання, є подальша політика взаємного примирення. Давати оцінки, висновки з такого роду питань мають не політичні діячі, а в першу чергу історики, наукові інституції посередництвом фахової дискусії. В протилежному випадку ризикуємо захлинутись у безкінечних взаємних звинуваченнях на історичному ґрунті на противагу спільному поступі, добросусідству та протидії викликам сучасності", - зачитав звернення свободівець.

Королик закликав депутатів підтримати звернення, зазначивши, що його було вчасно подано до апартату облради та розглянуто на відповідних комісіях.

"Оскільки на президії були деякі зауваження, ми його максимально скорегували, аби звернення знайшло підтримку в залі. Також кожен депутат мав можливість подати свої пропозиції та правки, але за цей час ніхто не зголосився. Мушу підкреслити, що ця заява не ворожою до Польщі, ми лиш закликаємо не закривати очі на ці події. Бо на початку 2014 року це були дрібні акти вандалізму, зараз же вони стають все готрішими, провокатори роблять це публічно, викладають в мережу відео. Втім, до сьогодні ніхто за це не покараний", - підкреслив голова фракції ВО "Свобода".

Натомість голова фракції "УКРОП" Микола Палійчук заявив, що така заява є доволі різкою, тож її краще обласній раді не підтримувати. Як варіант - запропонував перенести це питання на наступну сесію, аби зробити її більш толерантною і не провокувати конфліктів. 

На це Манолій Піцуряк зауважив, що українці завжди дуже толерантні і це вилазить боком, бо "ми своєю толерантністю можемо втратити українську державність".

А депутат-свободівець Ігор Дебенко підкреслив, що ми дуже дорожимо співпрацею з нашими сусідами. Втім, вважає, що звернення на це аж ніяк не вплине, адже є дуже коректним.

"Ми не виключаємо, що ці події провокують російські сили і у  зверненні зазначаємо про провокації з боку окремих осіб. Втім, варто говорити, що нас це болить. І звернення до наших польських партнерів з вимогою "забезпечення належного розслідування та притягнення до відповідальності винних, якнайшвидшого відновлення сплюндрованих українських пам'ятників та місць поховань, а також (!) уникнення в майбутньому одностороннього трактування історії" саме це і демонструє. Тож варто його підтримати", - зазначив Дебенко.

Втім, голова фракції БПП "Солідарність" Остап Дзеса таким аргументам заперечив, назвавши запропонувану депутатам заяву дуже серйозною та категоричною. І її не варто приймати на такому державному рівні, незважаючи на те, що викладені у зверненні ситуації таки мали місце у Польщі. Тим більше, після зустрічі двох президентів, де було всі ці питання були обговорені. На думку Дзеси, достатньо вже того, що воно просто прозвучало в цьому залі, адже спілкуючись з польськими колегами українці не відчувають ніякої ворожнечі. Тож і нам варто бути толерантнішими.

Натомість голова облради Олександр Сич зауважив, що може ворожнечі у спілкуванні з польськими колегами і не відчувається, втім Польський сейм на офіційному рівні таки прийняв питання про визнання Волинської трагедії геноцидом, вчиненого ОУН-УПА.

У підсумку, звернення підтримали тільки 37 депутатів.