У Косові за студентським проєктом створили інтерактивний простір, присвячений ткацтву

Інтерактивний простір, що розповідає про ткацьке ремесло, відкрили у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини. У ньому можна дізнатися, з чого виготовляли нитки, як їх фарбували, ознайомитися з історією та навіть доторкнутися до тканин і барвників.

Проєкт, що втілили у музеї – переможець Конкурсу студентських туристичних проєктів і стартапів, оголошеного Департаментом міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад Івано-Франківської облдержадміністрації. Його авторка – випускниця Фахового коледжу Університету Короля Данила Вікторія Пучко. Ще під час навчання дівчина підготувала проєкт «Косів – місто ткачів», який експерти визнали найкращим, й ініціативу підтримала Косівська міська рада. 

«Цей проєкт став одним із найцікавіших за час мого навчання. Косів – це місто, з якого починається моє коріння, найяскравіші спогади дитинства. Я дуже рада, що нашій команді вдалося втілити задум у життя. Ми показуємо Україні й світу Гуцульщину – яскраву, самобутню, глибоку. Ткацтво тут – не ремесло, а мова поколінь, зашифрована у візерунках. І важливо, щоб кожен міг побачити, відчути й доторкнутися до цієї історії, яка дихає і сьогодні», – каже Вікторія Пучко.  

В експозиції представлені килими, ліжники, ретро світлини та інформаційні стенди про розвиток ткацтва і відомих майстрів. Тут можна зблизька роздивитися обладнання, яке колись використовували ткачі: терлицю, мотовило, знаряддя для обробки волокон і дерев’яний ткацький верстат, а на екрані демонструють роботу сучасних майстерень. Важливо, що у залі є тактильні матеріали: відвідувачі можуть погортати каталог із взірцями тканин і побачити, якого кольору стають нитки після фарбування афинами, дубовою корою та цибулинням. Всі написи – українською та англійською мовами і шрифтом Брайля. 

«Наш музей розпочав процес перетворення експозиції в сучасний інтерактивний простір, щоб показати відвідувачам цінність мистецької спадщини Гуцульщини через доторк, емоції, сприйняття, візуальний ряд. Ми втілювали цей проєкт, щоб людина сюди зайшла і могла торкнутися до різних видів полотна, подивитися, як колись фарбували пряжу. Тут є коротенький історичний екскурс, чому ж Косів називають містом ткачів і місто дотепер тримає марку», – розповідає Вікторія Яремин, завідувачка Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини. 

Як зазначається, у проєкті велику увагу приділили створенню інклюзивного простору, щоб люди з порушеннями зору мали доступ до культурної спадщини.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!