Дорогі маршрутки
Поки Львів та Івано-Франківськ роздумують про підняття тарифів на проїзд у маршртуках, Тернопіль вже зробив це - з першого березня проїзд подорожчав до 3 грн. До п'яти гривень вимагають підняти ціну на проїзд перевізники Івано-Франківська, а у Львові розмай цінових пропозицій зашкалює - від 5 аж до 13. Водночас міська влада Львова вважає, що піднімати ціни на проїзд не треба, достатньо обмежити час для проїзду пільговиків.
Подорожчання неминуче
Девальвація гривні додала проблем перевізникам -- стрімко подорожчали не тільки паливно-мастильні матеріали, але й запчастини та банківські кредити. Відтак подорожчання проїзду стало лише питанням часу і традиційних торгів між владою та перевізниками про те, наскільки саме має подорожчати проїзд.
У Тернополі вже з березня проїзд подорожчав на 50 копійок до трьох гривень. Відповідне рішення прийняли на засіданні міськвиконкому. Водночас вартість проїзду в так званих соціальних автобусах становитиме 2,5 грн і 1,25 грн для учнів.
Зміни там не торкнуться пільговиків: у маршрутних таксі надалі безкоштовно перевозитимуть не більше трьох пільговиків, у соціальному транспорті та у тролейбусах – без обмежень.
Як зауважив начальник управління транспорту міської ради Ігор Мединський, Тернопіль був одним з останніх міст в Україні, яке не збільшувало вартість проїзд, незважаючи на зростання цін на паливо та автозапчастини.
Тариф 3 гривні у міській раді вважають компромісним для тернополян та перевізників.
"Є тарифна комісія, є управління економіки, яке зробило розрахунки, і при діючих цінах собівартість перевезення на рівні три гривні тридцять вісім копійок, – зазначив міський голова Тернополя Сергій Надал напередодні підвищення тарифів. -- Сьогодні ми останнє місто в Україні, яке робить підняття тарифів на проїзд. Ця акція вимушена, оскільки перевізники з’їжджають з маршрутів. Ми знаємо, що чимало є нарікань тернополян, коли важко доїхати у вихідні та у вечірній час. Тому аби зберегти маршрутну мережу та забезпечити якість транспортних послуг, ми змушені рішенням виконавчого комітету і підняти тариф до рівня трьох гривень. Саме до такого рівня підняли всі наші міста-сусіди».
Тернопільські перевізники ще з грудня минулого року проводили мовчазні попереджувальні акції протесту. На узбіччях центральних вулиць міста стояли понад десять маршруток з плакатами «Владо, досить стримувати тарифи», «Рентабельність перевезень -- запорука безпеки», «За обіцянки – коліс не купиш», а також таблиця із порівнянням, як зросли ціни на пальне за останні роки.
«Ми вирішили привернути увагу людей до наших проблем, - розповів перевізник Андрій Намака. – Виставили на вулиці резервні автобуси, які не використовують у перевезеннях. З травня значно подорожчали паливо-мастильні матеріали, а також запчастини, які ми купуємо за долари. Ми хочемо пояснити людям, що зараз говоримо не про збагачення, а про збереження пасажирських перевезень як таких у Тернополі. На даний час з маршрутів вже зійшли 11 автобусів. Тенденція продовжується. Багато транспорту виставляють на продаж, тож деякі мікрорайони взагалі можуть залишитися без громадського транспорту".
В Івано-Франківську перевізники вимагають від влади підвищити тариф з 2,75 до 5 грн. Голова Асоціації перевізників Івано-Франківська Василь Бамбуз наголосив, що видатки на пальне та запчастини зросли на 90%, відтак тариф слід переглянути. Про це перевізники написали до міської влади ще 9 лютого.
На одній з останніх нарад у Івано-Франківському міськвиконкомі з перевізниками заступникначальника відділу транспорту МВК Володимир Чіх повідомив, що міськвиконком пропонуватиме збільшити ціни на проїзд у маршрутних таксі з 2,75 до 5 гривень. Чиновник порахував, що через ціну бензину собівартість проїзду становить 5,7 гривень.
Міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус каже, що вартість проїзду неминуче зросте. "Попри ті питання, які є до перевізників потрібно зрозуміти, що все подорожчало, тому буде дорожчати і проїзд. Зокрема у деяких районних центрах нашої області проїзд уже по 3,50 – 4 гривні", - зауважив очільник міста.
Та Анушкевичус вважає, що проїзд у громадському транспорті міста повинен становити 3 – 3,50 гривень, а не 5. Окрім того, при підрахунках потрібно звернути увагу на те, що є різна протяжність маршрутів, тож потрібно вирахувати середню довжину.
Приватний перевізник Ольга Костів вважає, що піднімати проїзд необхідно, адже собівартість паливно-мастильних матеріалів є дуже високою. "Зараз такий час, що ми не можемо щось вимагати у влади. Але потрібно, щоб і чиновники нас зрозуміли і допомогли. Можливо, потрібно видавати нам талони на дизпаливо. Зараз я не бачу виходу із ситуації, яка склалася на сьогодні. Адже не знаю, як обрахувати собівартість проїзду, бо зараз всі зупинилися на вартості дизпалива, а про вартість запчастин та курс долара забули. Водночас ми розуміємо, що люди не мають грошей. Адже зарплатні ніхто не піднімає, але возити людей безкоштовно ми також не можемо", - пояснює підприємець.
Натомість активіст спільноти "Бойкот маршруток Івано-Франківськ" Володимир Кушніренко вважає, що якщо враховувати вартість пального, то ціна перевезення повинна б бути змінена, та все ж піднімати до 5 гривень не правильно.
"Проблема транспортної галузі в місті не повинна вирішуватися за рахунок підняття тарифу. Система пасажирських перевезень не є уніфікованою. Адже у Франківську багато маршрутів перетинаються, багато з них є збитковими і підняття вартості проїзду їм не допоможе. Тому цю проблему потрібно вирішувати комплексно, а не піднімати тарифи", - наголошує Володимир.
За його словами, ніхто не бачив фінансових розрахунків, тож наполягати на 5 гривнях неправильно. "Я впевнений, що якщо б вартість проїзду становила 4 гривні, то було б комфортно і перевізникам, і містянам", - резюмує Кушніренко.
Натомість у Львові єдності між перевізниками та міською владою немає. На недавніх громадських слуханнях щодо кризової ситуації в автомобільних пасажирських перевезеннях начальник управління транспорту міської ради Віктор Щир заявив, що міська влада бачить як вихід із ситуації обмеження безоплатного проїзду для пільговиків у години пікових навантажень вранці та увечері. На його думку, такий крок дозволить перевізникам не підвищувати чинний тариф у три гривні.
Натомість очільник львівського осередку Асоціації перевізників Іван Велійка заявив, що обмеження пільг не дасть бажаного результату. На його думку, слід обмежити перевезення пільговиків 7 категоріями, прописаними у державному бюджеті України на цей рік, а всі інші мають оплачувати проїзд. Однак тариф має зрости до 4-5 гривень.
Саме ціноутворення є вічним каменем спотикання. Перевізники подають свої розрахунки до міської ради і обґрунтованість цих показників традиційно викликає сумнів через те, що отримати реальні фінансово-економічні дані перевізників дуже складно. Непрозорість операторів дає підґрунтя для іншого аргументу -- попри жалі та скарги ніхто з перевізників не йде з ринку. Отже це хлібне місце, яке вони бояться втратити.
Міський голова Львова Андрій Садовий наголосив на тому, що боротиметься за чинний тариф до останнього. Водночас ситуація може вийти з-під контролю вже з іншого боку -- власники автобусів, які віддають їх в оренду львівським АТП зібралися у п'ятницю, щоби обговорити ймовірність розриву угод, оскільки АТП не виконують умов угод через скрутний фінансовий стан.
Це серйозний сигнал з огляду на те, що орендовані автобуси становлять понад 60% від загального числа автобусів, що курсують містом. і якщо дійде до того, щоб вони не випустять свої автобуси на маршрути, то ситуація стане близькою до критичної, особливо в тих районах, де немає електротранспорту.
Системні проблеми
Історія з підвищенням цін на проїзд в автомобільному пасажирському транспорті стара як світ. Щойно зростають ціни на пальне та на запчастини, як перевізники намагаються вирівняти дисбаланс. Очевидно, що найновіший виток зростання цін на пальне не можна порівняти з попередніми і мантра про порятунок галузі на цей раз не має жодного метафоричного підґрунтя.
Однак рацію мають і критики таких рішень, які вказують на те, що попри всі запевнення перевізники не виконують своїх обіцянок. Перед минулим підвищенням ціни у Львові міський голова урочисто казав, що погоджується на зростання ціни, якщо перевізники радикально змінять підхід до справи і проведуть якісні зміни в організації процесу: чисті салони, виховані водії, котрі не курять на робочому місці і не відгавкуються на зауваження пасажирів, дотримання графіків руху, особливо у "нерибні" години.
Цих змін жителі Львова не дочекалися. А от за проїзд все одно доведеться платити. Як слушно зауважив під час громадських слухань активіст урбан-руху «Липнева» Дем'ян Данилюк, якщо не змінити систему організації пасажирських перевезень, то за рік знову відбуватимуться громадські слухання про підвищення вартості проїзду.
На його переконання, громадський транспорт повинен бути не бізнесом, як це влаштовано зараз, а соціальною послугою з невеликою вартістю проїзду. Для цього міська влада має бути замовником, котрий виставляє чіткі критерії перевізникам та слідкує за їх дотриманням, караючи порушників штрафами аж до позбавлення права перевозити пасажирів.
Водночас влада мала би провести комплекс заходів для стабільної роботи громадського транспорту. А саме: введення електронного квитка, запровадження гнучкої системи тарифів для громадського транспорту, надходження в міський бюджет частини податків саме на розвиток транспорту, радикальне збільшення штрафів за безквитковий проїзд і зменшення пільгових категорій пасажирів.
Одним з ключових моментів цього процесу є впровадження системи електронного квитка, тобто реального обліку пасажирів не лише в автобусному, але й електротранспорті. Однак цей момент викликає спротив в частини учасників ринку, адже за таких умов доведеться показувати реальну бухгалтерію, яка зараз є таємницею за сімома печатями. Тіньова складова цього бізнесу дуже вагома через систему складних взаємостосунків між гравцями. Врешті, українська податкова система також не сприяє роботі бізнесу по-білому, а навпаки, змушує підприємців шукати низку обхідних та напівлегальних шляхів, щоби триматися на плаву.
Проте міська рада з другої спроби обрала дві компанії, які продовжать боротьбу за впровадження системи електронного квитка у Львові. Чиновники вважають, що процес мав би запрацювати з початку 2017 року. Поки що йдеться про вибір між двома способами вирішення проблеми: підписання угоди про концесію між Львівською міською радою та партнером згідно із Законом України «Про концесії» та створення комунального підприємства Львівської міської ради і фінансування проекту за рахунок коштів бюджету та кредитних коштів ЄБРР.
Також робоча група вирішила підготувати «дорожню карту» реалізації проекту системи безготівкової оплати за проїзд у міському пасажирському транспорті Львова відповідно до рекомендованих моделей.
До цього також органи місцевої влади мусять лобіювати питання про кардинальне зменшення пільговиків і джерела, з яких їхній безоплатний проїзд компенсуватимуть надійніше, аніж зараз із державного бюджету. Очевидно, що одним із таких кроків є впровадження адресної грошової допомоги для пенсіонерів та неповнолітніх разом зі скасуванням безоплатного проїзду представниками правоохоронних органів. А водночас слід буде запроваджувати справді гнучку систему оплати, апробовану в інших країнах -- дорогий одноразовий квиток і значно дешевші проїзні на тривалий час плюс дешевші одно чи дводенні квитки на всі види транспорту для туристів.
Саме над вирішенням цих проблем мають працювати фахівці транспортної галузі та чиновники міської ради, аби на перше січня 2017 року львів'яни отримали не сирець, як це було з нового транспортною схемою, а справді зручну і недорогу послугу.
