ФРАНКІВСЬК. ЛЮДИ: Ірина Клицюк, художниця

«Бліц-Інфо» продовжує спецтему - «ФРАНКІВСЬК. ЛЮДИ». Тут розповідаємо про звичайних, пересічних людей, що роблять наше місто особливим.

З Іриною Клицюк ми познайомились трохи більше півроку тому. Разом із подругою Оксаною Парцей вона взялась втілюватись масштабний проект – створювати на стіні івано-франківського будинку патріотичне панно «Єдина Україна». Тоді здавалось, що зробити такий об’єм роботи двом дівчаткам буде понад силу. Та вже кілька хвилин розмови з Іринкою, зрозуміла, її – труднощами не злякаєш.

Щира та життєрадісна дівчина випромінювала впевненість і незламну, навіть трохи чоловічу рішучість.

За спеціальністю художник-дизайнер, вона вирішила будь-яким можливим для неї чином підтримати у цей складний час Україну. Тож вирішила дати українцям найнеобхідніше – ангелів-охоронців. Вони і стали найважливішим елементом у її ескізі. Ще були різні пам’ятки архітектури, що символізували присутність кожного з міст України. За цим ескізом і взялась разом з подругою малювати «Єдину Україну». До слова, на найвідоміший у Франківську стріт-арт дівчатам «пішло» все літо.

Варто зауважити, що це не перша спроба Іринки підтримати, об’єднати українців. Адже ще взимку дівчина стала ініціатором звернення до мешканців сходу. Тоді вона розшукала в Івано-Франківську з десяток колишніх східняків, які власним прикладом мали дати зрозуміти мешканцям східних регіонів, що та «правда» про захід і бандерівців – не більше, ніж вигадка. Тож створила відеозвернення "Від заходу до сходу». На жаль, воно не допомогло…

Та художницю це не розчарувало. Бо впевнена, що хтось таки прислухався до слів у відео. І почув, те що мав…

До слова, Клицюк - активна учасниця Революції Гідності, у волонтерських буднях провела у Києві не одну добу. Зараз теж активно «волонтерить» . Наприклад, розмальовує пряники на продаж, гроші з яких їдуть на допомогу бійцям АТО.

Вважає, що зараз кожен має бути готовий до всього, тож відвідує різноманітні курси з надання медичної допомоги чи навчання "Як діяти у надзвичайних ситуаціях".

Та окрім всього – малює. Трохи на громадських засадах, а трохи – на замовлення. Каже, грошей небагато та на життя вистачає. Хоча у майбутньому хоче займатись книжковою ілюстрацією. І вже навіть має перше замовлення – малює ілюстрації до книжки про голодомор. Тож надіється, що все вийде і її робота почне приносити не тільки душевне задоволення, а й матеріальне.