ПАРЄ скликає термінові дебати щодо українського закону про освіту

Парламентська асамблея Ради Європи 12 жовтня проведе термінові дебати щодо мовної статті нового Закону України "Про освіту".

Відповідний пункт до порядку денного осінньої пленарної сесії ПАРЄ терміново було включено на засіданні бюро організації, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

Ініціаторами внесення на розгляд сесії питання «Новий український закон про освіту як головна перепона вивчення національними меншинами рідних мов» стали депутати національних парламентів Угорщини та Польщі.

Також, за інформацією парламентських джерел, польські та угорські депутати переконували підтримати ініціативу представників делегації Вірменії.

У середу, 11 жовтня, перед ПАРЄ виступить Президент України Петро Порошенко. Глава держави також відповість на запитання депутатів.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 5 вересня ухвалила закон України "Про освіту", який, зокрема, регулює питання використання української мови у сфері освіти. 25 вересня його підписав Президент Петро Порошенко.

У законі передбачено, що діти з нацменшин в Україні продовжуватимуть вивчати рідну мову, а з середньої школи починатимуть навчатися державною мовою. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї або кількох дисциплін.

Водночас у деяких країнах, які мають діаспору в Україні, висловили протест з приводу статті закону про навчання дітей із нацменшин українською мовою.

Уряд Угорщини, зокрема, заявив, що блокуватиме всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною через закон про освіту.

Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту" на експертизу у Венеціанську комісію.

Раніше міністр освіти і науки України Лілія Гриневич висловила розчарування через намір уряду Угорщини блокувати подальше зближення України та ЄС у зв'язку з підписанням Президентом Порошенком закону про освіту. Вона зауважила, що навколо цього закону склалося багато міфів, зокрема про те, що школи з викладанням мовами нацменшин будуть закривати.

Міністр наголосила, що Україна не має наміру закривати школи з мовою викладання нацменшин. Навпаки, закон про освіту розширює права і можливості дітей представників національних меншин, зокрема щодо подальшого навчання, можливостей стосовно роботи на державній службі тощо.

Зі свого боку, Президент Петро Порошенко зазначив, що він переконаний у необхідності посилювати роль української мови в освіті, залишаючи при цьому вільний простір для розвитку мов, якими говорять громадяни України.

Заступник глави Адміністрації Президента України Костянитин Єлісєєв висловив припущення, що реакція офіційного Будапешта на український закон про освіту пов'язана з майбутніми парламентськими виборами в Угорщині та є спробою відвернути увагу від власних проблем. Чиновник зазначив, що в цьому питанні Україна готова як до двостороннього діалогу, так і до залучення міжнародних експертів.

Водночас перший заступник голови парламенту Ірина Геращенко повідомила, що депутати Національних зборів (парламенту) Угорщини відмовилися від зустрічі з делегацією Верховної Ради щодо роз'яснень положень закону "Про освіту", зокрема мовної статті.