«Чиновницький титанік» або Хто проводитиме адміністративно-територіальну реформу на Прикарпатті

12 травня в Івано-Франківській облраді урочисто презентували Офіс реформ, який об'єднав експертів з різних сфер функціонування суспільного життя, і покликаний ознайомлювати з методикою формування спроможних територіальних громад.

Керівником обласного Офісу реформ став Дмитро Дзвінчук  –  чотириразовий депутат облради, професор ІФНТУНГ.  За фінансовий блок, розрахунки, фінансові паспорти громад відповідатиме Ярослав Арабчук – держслужбовець з   50-річним стажем. Арабчук очолював в різні періоди обласні управлінні Пенсійний фонд та Дерказначейства, був депутатом облради, невдало  балотувався до парламенту.

Також на представленні було оголошено про створення регіональної  громадської  експертної ради. До  її складу увійшли: Юрій Романюк, що відповідатиме за економічний блок питань; Степан Волковецький (просвітницький напрямок), Роман Ткач  (комунікаційний блок),  Ігор Олійник (зв’язки з територіальними громадами) та Зіновій Шкутяк (організаційний супровід територіальної реформи).  

Кожен із озвучених осіб неодноразово сидів у чиновницькому кріслі, є чи був депутатом, міським головою чи очільником ОДА.  І якщо Дмитро Дзвінчук очолив реформаторську організацію цілком заслужено, оскільки має сформовану команду науковців, то інші прізвища сприймаються як випадковість. До прикладу, Юрій Романюк – триразовий депутат облради, відомий як голова «Благодійного Фонду оборони Прикарпаття» від Координаційного центру швидкого реагування. До  слова, фонд активно працював тільки до парламентських виборів. Опісля – від активної діяльності залишилась хіба згадка. Треба ще згадати, що Романюк намагався потрапити до Верховної ради, але оцінивши власний рейтинг, напередодні виборів зняв свою кандидатуру на користь опонента. Натомість Степан Волковецький та Роман Ткач встигли не тільки неодноразово «посидіти» в обласній раді, а двічі були обрані до парламенту та очолювали облдержадміністрацію у різні роки. Тим не менш, одного можна хіба згадати у прив’язці до скандалу з грошима «регіоналів» на музей Тараса Шевченка під час Майдану. Іншого – з колекцією раритетних «Кобзарів». Олійник, натомість, з перших хвилин на новій посаді розсмішив журналістів заявою, що у рамках реформи з об’єднання територіальних громад до Івано-Франківщини треба долучити частину територій Львівської області. Мовляв, там нафта, газ і «нам це треба». Хоча, треба зауважити, що закон "Про добровільне об’єднання громад" забороняє об’єднувати територіальні громади різних областей.  

Тож і не дивно, що серед активної громадськості Прикарпаття такий двозначний список «реформаторів» викликав подив чи навіть обурення. Мовляв, куди запливе цей «чиновницький титанік» з такими обізнаними представниками. У мережі доволі критично висловились щодо такої команди політолог Василь Кедик, журналістка Вероніка Шиманська, депутат облради Сергій Федорців, нардеп Олександр Шевченко, депутат міськради Олександр Бубен та просто небайдужі прикарпатці

Та це й не дивно, адже фактично у кожного з "Офісу реформ" за 25 років української незалежності була не одна нагода реформувати країну. Тим не менш, вони нею не скористались. Натомість вкотре взялися виголошувати популістичні гасла і заявляти, що саме їхній «реформаторський» досвід врятує країну. Тож і не дивно, що в громадськості на це надії мало. Прикарпатці у мережі вже встигли наректи таку різнобічну команду «Офісом політичних динозаврів», гуртом «Пенсія» чи «Офісом консерваторів». І це ще найлагідніші назви. Кажуть, таким «експертам» треба  відмовитись від своїх амбітних планів і дати дорогу молодим менеджерам з європейським досвідом. А то вкотре отримаємо не результат, а гіркий досвід…