Що роблять європейці, чого нам не варто?
Більшість українців прагне у своїх звичках і стилі життя загалом наслідувати таку далеку і омріяну колись Західну Європу.
Проте в такому бажанні простежуються загрозливі тенденції: погані звички західних сусідів все тісніше входять у наше життя, а хороші не надто швидко стають «must-do» українського повсякдення. Тому варто, мабуть, детальніше замислитися над тим, що ми запозичаємо, щоб не стати заручниками власного, на перший погляд, такого вигідного комфорту, пише Версаль. Про те, які звички європейців переймати не слід, а які варто взяти на озброєння, читайте далі.
Загублені в мережі
Статистика свідчить про те, що західні європейці багато часу проводять в інтернеті, зокрема у соціальних мережах. Більше 23 млн поляків користуються інтернетом щодня, а 54% мають свою сторінку в соціальних мережах. Середньостатистичний європеєць проводить у соціальних мережах близько двох годин на день. Українці вже також «наступають на п’яти» західним сусідам. За підрахунком порталу «Яндекс», українці зареєстрували у соціальних мережах уже близько 30 млн сторінок, і тут ми вже навіть перевершуємо європейців. Найзапекліші в Європі любителі всесвітньої павутини живуть у Великобританії: жителі Туманного Альбіону проводять в інтернеті в середньому аж 35,6 годин на місяць. Найменші любителі віртуального простору ― австрійці, які користуються інтернетом 14,1 годин на тиждень. Можливо, така відмінність пояснюється національним характером: життєрадісні австрійці надають перевагу живому спілкуванню й проводять вільний час у русі, а стримані британці більше полюбляють віртуальні розваги.
Однак учені й медики вважають, що надмірне захоплення всесвітньою павутиною може призвести до серйозних проблем з фізичним і психічним здоров’ям. Британський біолог Арик Сигман опублікував статтю в авторитетному британському виданні Biologist, де зазначив, що інтернет усе більше витісняє з нашого побуту живе спілкування і фізичну активність, а це негативно впливає на роботу імунної й кровоносної систем, гормональний баланс і процеси мислення. В довгостроковій перспективі це призведе до підвищення ризику появи важких захворювань ― раку, серцево-судинних хвороб, старечого маразму.
Кавові «маніяки»
Більшість західних європейців ― великі любителі кави. Рейтинг світових кавових «маніяків» очолюють фіни: вони споживають, за різними підрахунками, від 10 до 14 кг кави щороку на душу населення. Це приблизно 5-9 чашок ароматного напою в день. Українці споживають лише близько 1,4 кг на рік, але протягом останніх років ця цифра динамічно зростає. За даними Європейської кавової асоціації, Україна вже ввійшла в десятку світових лідерів зі споживання кави. Те, що українці поволі теж стають кавоманами, ймовірно, пояснюється великою кількістю стресів, спричинених складними економічними умовами в Україні. Адже кава не лише бадьорить, а й покращує настрій. Американські вчені дослідили, що кава впливає на хімічні процеси мозку і сприяє виділенню ендорфінів — гормонів щастя. Учасники експерименту, які регулярно пили каву, страждали від пригніченого настрою значно рідше.
Медики ставляться до цієї тенденції вкрай негативно. Вони стверджують, що надмірне споживання кави знижує еластичність судин, а тому підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Не корисний ароматний напій і для органів травлення, адже він підвищує кислотність шлункового соку, що сприяє виникненню гастриту, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки. Тому лікарі не рекомендують пити каву натщесерце. Вона також вимиває з організму кальцій, що підвищує ламкість кісток.
Небезпечні перекуси
За даними Польського інституту харчування, 19% дітей у Польщі страждають від надмірної ваги, і ця цифра продовжує зростати. На думку дієтологів, основна причина такої безрадісної тенденції ― надмірне споживання снеків (англ. snack ― закуска, перекус). Польські діти їдять забагато чипсів, батончиків, шоколадок, здобного печива, солоних горішків та інших калорійних закусок. Винуватцями цієї невтішної ситуації вважають і телевізор, який молоді поляки дивляться в середньому 2,5 годин на день, і, знову ж таки, інтернет, активними користувачами якого є 89% польських школярів.
Крім того, доведено, що надмірне споживання солодощів є однією з причин синдрому дитячої гіперактивності. Солодощі ― це прості вуглеводи, які спочатку активно насичують мозок глюкозою і викликають щось на зразок ейфорії. Але потім рівень цукру швидко падає, а разом з ним різко погіршується настрій, а також знижується розумова й фізична активність. Такі раптові перепади у поведінці й настрої саме і характерні для гіперактивних дітей. Європейські журнали для жінок радять контролювати витрати кишенькових грошей у дітей, забороняючи витрачати їх на шкідливу їжу. Натомість краще дати власному чаду корисний «перекус» із собою до школи ― фрукти, овочі, нежирний сир, легке печиво тощо. Прислухаймося до цих порад і ми.
Європейськими «двієчниками» в науці правильного харчування визнані й німці, які теж полюбляють шкідливі перекуси. Уявити собі німецьку кухню без копченого м’яса й славнозвісних баварських ковбасок до пива просто неможливо. Як наслідок — Німеччина стабільно займає високі місця в європейському рейтингу онкологічних захворювань шлунково-кишкового тракту.
