Франківських батьків закликають робити дітям щеплення від поліомієліту

Поліомієліт – це гостре інфекційне захворювання, яке викликається трьома типами вірусу поліомієліту. Джерелом інфекції є хворі і вірусоносії. Шлях передачі хвороби буває крапельним та фекально-оральним.

Хвороба може передаватися через їжу, через воду, в побуті і повітряно-крапельним шляхом. Найбільш сприйнятливими до вірусу є діти віком до 5 років. Вірус дуже стійкий, можуть виникати епідемії і головна причина їх появи: порушення термінів і техніки імунізації.

„При типових формах перебігу хвороби поліомієліт вражає центральну нервову систему (спинний мозок, рухові ядра стовбура мозку), при цьому або розвивається менінгіт, або настає параліч. Паралізувати може не тільки м’язи ніг, спини, рук, при деяких формах паралічу людина не може дихати самостійно. Симптоми поліомієліту частіше проявляються в дитячому віці, але заразитися вірусом можуть і дорослі, причому у дорослих перебіг захворювання більш важкий”, – розповідає лікар міської поліклініки №2, міський позаштатний інфекціоніст Ольга Рапалюк.

За її словами, вироблений або набутий імунітет залишається на все життя. Кожна людина має знати про таку хворобу, як поліомієліт та вживати заходів, щоб вберегтися від неї. Адже ліків від цієї хвороби не існує. Імунізація – єдиний ефективний спосіб захистити здоров’я дітей.

Поліомієліт майже не можливо вчасно виявити, бо відсутні ознаки хвороби. У більшості інфікованих дітей хвороба проходить без симптомів. У деяких дітей хвороба супроводжується: підвищеною температурою, болями в кінцівках, порушенням функцій шлунка і кишечника, порушенням свідомості, ригідністю шийних м’язів. Виникає також млявий параліч нижніх і верхніх кінцівок без порушення чутливості.

В одному із 200 випадків інфікування розвивається незворотній параліч (зазвичай ніг). 5-10% з числа таких паралізованих вмирають від паралічу дихальних м’язів. При одужанні після поліомієліту функція вражених хворобою нервів і м’язів може не відновитися.

Кінцевий діагноз – поліомієліт – лікар ставить після вивчення клінічних проявів захворювання і даних, отриманих при дослідженні в лабораторії. Попередній діагноз ставлять після ознайомлення з основними проявами хвороби, а також виходячи з епідеміологічних даних. Враховується інформація про зроблені щеплення. Вирішальним аргументом на користь позитивного рішення щодо діагнозу є результат вірусологічного дослідження. Виділяють вірус з фекалій, носоглоткового слизу або з церебральної спінальної рідини. Наскільки вражені рухові нейрони, виявить таке дослідження, як електронейроміографія.

„Поліомієліт невиліковний, але його можна попередити за допомогою вакцинації, яка складається з трьох щеплень і проводиться дітям у віці 2, 4 і 6 місяців, перші 2 щеплення – з використанням інактивованої вакцини проти поліомієліту(ІПВ); ревакцинація проводиться дітям у віці 18 місяців, 6 та 14 років з використанням оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ) – це краплі, які закопують відразу в рот, зазвичай це дві або чотири краплі, залежно від віку дитини”, – наголошує Ольга Рапалюк.

З метою профілактики поліомієліту необхідно додержуватись правил особистої гігієни (миття рук); перед вживанням їжі проводити ополіскування кип’яченою чи бутильованою водою свіжих овочів, фруктів, сухофруктів та зелені після їх миття під проточною водою.