В Івано-Франківську вшанували ідеолога ОУН Степана Ленкавського

Сьогодні, 7 липня, в Івано-Франківську вшанували пам'ять одного із головних ідеологів Організації Українських Націоналістів Степана Ленкавського. Панахиду та віче приурочили до 122-ї річниця з дня народження Ленкавського.

Вшанування, що пройшли під постаментом Степану Ленкавському на однойменній вулиці, розпочали з поминальної панахиди. Далі - покладання квітів. 

Як зазначив очільник Івано-Франківська Руслан Марцінків, цьогорічне вшанування Героя як ніколи актуальне, адже саме із заповідями ідеолога на вустах сучасні хлопці й йдуть у бій проти одвічного ворога українського народу. 

"Погляди та ідеї цієї видатної постаті живуть серед нас та щодня роблять Україну країною вільних та відданих людей", - впевнений свободівець.

Довідково: Степан Ленкавський народився у Загвізді, що неподалік Івано-Франківська Навчався на філософському факультеті Львівського університету. З середини 1920-х рр.  - активний учасник націоналістичного руху на західноукраїнських землях, провідний член Організації Вищих Класів Українських Гімназій, член проводу Союзу Української Національної Молоді. В 1928 брав участь у редагуванні (разом з С. Охримовичем та І. Габрусевичем) першого нелегального націоналістичного видання для молоді жу-лу “Юнак”, був співробітником “Українського голосу” (1929-32, виходив у Перемишлі) і “Бюлетня КЕ ОУН на Західноукраїнських Землях (ЗУЗ)”. Учасник першого Конгресу Проводу Українських Націоналістів у Відні (28.1-3.2.1929). З лютого 1929 увійшов до складу першого Проводу ОУН на ЗУЗ, був референтом ідеологічного відділу. В 1931 заарештований польською поліцією у Кракові і у вересні 1932 під час Процесу “Конгресівців” засуджений до 4 років ув'язнення.

Після гітлерівської окупації Польщі та частини західноукраїнських земель в 1939 Л. увійшов до складу Проводу ОУН (Б), з квітня 1941 - референт пропаганди. В липні 1941 Л. як один з ініціаторів проголошення Української держави у Львові був заарештований Гестапо і ув'язнений у концтаборі Освенцім.

В післявоєнний час жив у Німеччині. Був членом Проводу Закордонних Частин ОУН. Після загибелі Степана Бандери, очолював Провід ОУН (1959-68), згодом керував відділом пропаганди і редагував газету “Шлях Перемоги”. Автор “Декалогу” (“Десять заповідей українського націоналіста”, 1929), в якому виклав основні морально-етичні засади учасника національно-визвольних змагань. Помер у Мюнхені 30.10.1977 року .