У православних і греко-католиків розпочалась прощена неділя

Це останній день перед Великим постом.

Ця неділя є останнім днем споживання молочних продуктів перед Пасхою для православних християн. У греко-католиків вимоги щодо посту м’якші, але й вони позначають особливий період стриманості та підготовки до Великодня, йдеться в сюжеті ТСН.

Прощена неділя є днем, коли християни східної візантійської традиції пробачають одне одному вчинені кривди та просять прощення за них. Із понеділка настає найдовший і найсуворіший для православних піст у році. Під час нього дозволяються лише рослинні продукти – овочі, каші. Про м’ясо, молоко, сир, яйця та навіть рибу вірянам доведеться на певний час забути. 

У церкві наголошують: страви на столі мають бути простими і невибагливими. Разом із рецептами постового столу священики дають важливі поради – дбати про власне духовне життя більше, ніж про шлунок.

"Закінчиться піст, і в кожного серед друзів будуть такі, які будуть хвалитись: ось я 40 днів, молодець, не вживав м’яса, молочних продуктів. А ти запитай: скільки разів ти відвідував храм? Ну, я на Пасху прийшов, пасочку посвятив", - каже отець Андрій.

Щоби піст не перетворився на банальну дієту, слід змінити на краще свої думки та поведінку, відмовитись од шкідливих звичок та залежностей. У кожного це щось своє – до прикладу, музика та розваги теж під забороною церкви. Дотримуватися суворого посту всім підряд не варто – у цьому єдині як церква, так і медицина. Лікарі радять вагітним, старим, хворим на цукровий діабет або розлади шлункової системи принаймні пом’якшити постові заборони, а то й відмовитися від них узагалі.

Про особливості посту наших пращурів може годинами розповідати пані Олена – з її слів, в українській культурі народні та дохристиянські традиції переплетені з церковними. А деякі науковці припускають, що постували українці навіть до офіційного прийняття християнства. Перший день посту предки називали жилавим понеділком, коли з житнього тіста випікали "жиляники", котрі споживали разом із борщем і хроном.